Вул. Словацького, 8 – житловий будинок

ID: 2459

Багатоквартирний будинок (1892–1894), спроектований арх. Яном Томашем Кудельським. Презентує архітектуру пізнього історизму, з орієнтацією на форми необароко. Проектувався у комплексі з сусіднім чиншовим домом на вул. Сикстуській, 37 (вул. Дорошенка): обидві будівлі мають ідентичні елементи декору фасадів. Нині це житловий дім з крамницею і копі-центром на партері.

Історія

У сер. – II пол. ХІХ ст. південно-західний край кварталу між вул. Сикстуською (зараз – Дорошенка), Словацького, Коперника та Шайнохи (Банківською) займала ділянка, що мала форму витягнутого прямокутника, означена у реєстрах львівської нерухомості конскр.№550 2/4. Її власницею у період 1870–1880-х рр. була Софія Франкенбуш (Frankenbusch), яка провела кілька реконструкцій старого будинку, спорудженого раніше на цій території (ДАЛО 2/1/3756: 1, 6, 47, 48). Однак, на поч. 1890-х рр. на ділянку №550 2/4 прийшли нові господарі, які ліквідували тут усю стару забудову, а смугу землі поділили на 3 менші відрізки-парцелі з метою спорудження чиншових домів.

Як свідчить архівна документація, власником середньої парцелі – на якій поставили кам’яницю №8 на вул. Словацького – став адвокат Генрик Копецький (Kopecki). За його клопотанням виокремленій будівельній ділянці надали новий конскр.№1193 2/4. Одночасно на замовлення Копецького арх. Ян Томаш Кудельський (Kudelski) виконав проект чотириповерхового будинку. Плани, опрацьовані Кудельським, затверджено резолюцією магістрату 10 жовтня 1892 року (ДАЛО 2/1/3756: 49-57). Завершення будівельних робіт зафіксоване 29 травня 1894 року (ДАЛО 2/1/3756:30). Кам’яниця Копецького проектувалася у комплексі та будувалася одночасно з сусіднім будинком на вул. Сикстуській, 37, співвласниками якого були пп. Леопольд та Стефанія Бачевські (Baczewski).

У I десятилітті ХХ ст. кам’яниця на Словацького, 8 мала вже нового власника – кредитну організацію, що називалася "Товариство взаємних убезпечень приватних урядників" (Towarzystwo Wzajemnych Ubezpieczeń Urzędników Prywatnych). Ця інституція, своєю чергою, 1911 р. перепродає будинок подружжю Соломону та Анні Руффам (Ruff) (ДАЛО 2/2/4292:5).

За архівними документами, упродовж міжвоєнного періоду наступним господарем кам’яниці на Словацького, 8 був п. Симон Остерзетцер (Östersetzer), з ініціативи якого у 1922-му та 1934 рр. проведено невеликі перебудови – з метою облаштування складів у пивницях (ДАЛО 2/2/4292: 7, 47). Напередодні Другої світової війни приміщеннями 1-го поверху користувалася торгова фірма "Elektromat", що спеціалізувалася на продажі електро- та радіотоварів. 1937 р. на її замовлення реконструйовано портал крамниці (ДАЛО 2/2/4292:42). За нашого часу колишній чиншовий дім Генрика Копецького продовжує функціонувати як житловий багатоквартирний будинок. Приміщення у партері орендують крамниця і копі-центр.

Архітектура

Будинок займає ділянку прямокутної форми, розташовану у центральній частині Львова західніше від середмістя. Він є компонентом щільної рядової забудови на торцевій, південно-західній стороні кварталу, окресленого вул. Дорошенка, Словацького, Коперника та Банківською. Формує інтегральний блок із прилеглою до нього наріжною кам’яницею на Дорошенка, 37: дві будівлі мають спільний межовий мур та ідентичне опорядження фасадів, їхня парна група візуально сприймається як один будинок.

Асиметричний чільний фасад, виставлений під регуляційну лінію вул. Словацького, має 4 віконні осі. З лівого боку більшу частину фасадної стіни займає широкий пристінок, з балконом 3-го поверху та вхідним порталом по центру. Над пристінком надбудована висока шатроподібна покрівля з трьома необароковими люкарнами. Фасадний мур по горизонталі членується карнизами, встановленими над кожним поверхом; до рівня 3-го поверху – оформлений смугами рустування, нагорі викладений обличкувальною цеглою жовтого кольору. Розвинутий верхній карниз оздоблено смужкою овів та модильйонами.

Частина вікон – спаровані (перша і третя осі на 2-му поверсі, четверта – на двох горішніх поверхах). Віконні прорізи 2-го і частково 4-го поверхів мають лучкові завершення. Вікна верхніх поверхів – у широких обрамуваннях; на 3-му – з орнаментальними рельєфними вставками у завершенні, де фігурує мотив пальмети. У долішньому ярусі компонуються прямокутні вікна-вітрини приміщень комерційного призначення.

Основу корпусу становить фронтальний блок, прямокутний у плані, з чільним фасадом, що виходить на вул. Словацького, і двотрактовим розташуванням кімнат усередині. З тилу до його східного краю прибудовується Г-подібна офіцина (флігель), яка охоплює південну частину подвір’я. До сходової клітки, розташованої посередині тильного тракту, від порталу веде коридор вхідних сіней. По периметру дворового фасаду на рівні 2-го–4-го поверхів прокладено балконні галереї. Поверхи розплановано під 2 квартири з анфіладно-коридорною системою сполучення кімнат.

За стильовим характером оздоб кам’яницю можна віднести до зразків архітектури пізнього історизму, орієнтованої на форми необароко.

Персоналії

Анна Руфф (Anna Ruff) – дружина Соломона Руффа, співвласниця будинку з 1911 р.
Генрик Копецький (Henryk Kopecki) – адвокат, власник частини попередньої ділянки, на якій замовив будівництво чотириповерхової кам’яниці (вул. Словацького, 8).
Леопольд Бачевський (Leopold Baczewski) – співвласник сусіднього будинку на вул. Сикстуській, 37, спроектованого у комплексі з кам’яницею Копецького.
Симон Остерзетцер (Szymon Östersetzer) – власник кам’яниці у міжвоєнний період, у 1922-му та 1934 рр. провів деякі перебудови, щоб облаштувати склади у пивницях.
Соломон Руфф (Salomon Ruff) – разом із дружиною Анною, власник будинку з 1911 р.
Софія Франкенбуш (Zofia Frankenbusch) – власниця ділянки конскр.№550 2/4 зі старим будинком у 1870–1880-х рр.
Стефанія Бачевська (Stefania Baczewska) – співвласниця сусіднього будинку на вул. Сикстуській, 37, спроектованого у комплексі з кам’яницею Копецького.
Ян Томаш Кудельський (Jan Tomasz Kudelski) – архітектор, автор проекту кам’яниці Копецького, спроектованої у комплексі з сусіднім будинком на вул. Сикстуській, 37.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/3756.
ДАЛО 2/2/4292.

Автор опису – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин