Вул. Сербська, 08 – колишня кам'яниця Козловського

ID: 2207

Історія

За даними ліктьового податку 1767 р., вся західна сторона вул. Сербської (тодішньої Шкоцького Торгу) від Ринку до Староєврейської (тодішньої Зарванської) – тобто територія сучасних будинків №№ 4, 6, 8 на Сербській та № 11 на пл. Ринок – становила єдину парцелю, на якій знаходилася “кам’яниця Козловського”. Парцеля і кам’яниця належали польським міщанам.

Наприкінці XVIII ст. стару кам’яницю розібрали. У 1788 р. на розі сучасних вулиць Сербської та Староєврейської звели новий будинок – триповерховий, з високим двоярусним дахом, прорізаним двома рядами люкарн. Дозвіл на будівництво львівський магістрат видав 23 березня того ж року, дозвіл на заселення – 6 червня.

У середині ХІХ ст. цей будинок теж розібрали. Під час нового будівництва були збережені пивниці та партер попередньої будівлі. Двері першого поверху, перероблені на початку ХХ ст. на вікна, були відновлені після 2000 р.

Будинок є пам’яткою архітектури національного значення. Внесений до реєстру згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 442 від 06.09.1979 р., ох. № 1270.

Архітектура

Кам’яниця – наріжна, локована на ділянці старого кварталу у межах вулиць Сербської, Староєврейської, Галицької та південної сторони пл. Ринок. Зведена на кам'яних фундаментах, цегляна (перший поверх мурований з каменю), триповерхова, з невеликим внутрішнім подвір'ям, у плані – прямокутної форми.

Фасад від вул. Староєврейської – триосьовий, від Сербської – чотириосьовий (на рівні першого поверху з п’ятьма вікнами). Вхідні двері розташовані на центральній осі від вул. Сербської. Композиційно фасади поділені на два рівні. Нижню частину – партер – відділяє повздовжня тяга, прокладена по периметру корпусу. На першому поверсі вікна-вітрини від вул. Староєврейської мають аркоподібні завершення без декоративних оздоб. Вхідний портал зі світликом розміщений з боку Сербської. Ряди лізен на другому-третьому поверхах акцентують вертикальне членування фасадної стіни. Між вікнами розташовані рельєфні вставки трикутної форми з рослинним орнаментом. Композицію фасадів завершує антаблемент з карнизом, декорованим дектикулами та модульйонами.

Дворові фасади не мають декоративного оздоблення. З боку подвір’я розташовані балконні галереї.

Пивниці перекриті бочковими склепіннями з підпружними арками. Перекриття на сходовій клітці та у приміщеннях другого-четвертого поверхів – пласкі. На першому поверсі – хрестові склепіння.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/2027.
Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: ЛА “Піраміда”, 2003).
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. У 4 т. Т. 3. Львовская область (Київ: Будівельник, 1985).

Автор опису – Ігор Сьомочкін
Літературний редактор – Ольга Михайлович