Вул. Сербська, 07 – давня кам'яниця Кастеллі

ID: 2267

Кам’яниця на вул. Сербській, 7 (конскр.№225) збудована у XVII ст. на місці попередньої, розбудовувалася у XVIII і XIX ст. Від імені власника Кастеллі називалася кам’яницею Кастеллі, Каштелівською. Зберігає характер середміської ренесансної кам’яниці Львова. Постановою Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.1979 р. кам’яниця включена до Національного реєстру пам’яток під ох.№1269. Сьогодні на партері та в пивницях розташоване кафе “Захер Мазох”.

Історія

XVI ст. – зведена двоповерхова готична кам’яниця.
XVII ст. – зведена триповерхова ренесансна кам’яниця на фундаментах і пивницях готичної будівлі з добудовою третього тракту (ізби тильної).
ІІ пол. XVIII ст. – надбудували 4-й поверх, фасад вирішили у строгих формах у стилі Nutzbau, партеровий ярус укріпили контрфорсами та обличкували тесаними блоками білого каменю. Тоді ж брама-сіни була переділена з виокремленим невеликим приміщенням ліворуч, влаштована сходова клітка.
1870-і рр. – замінена покрівля фронтової частини даху на вогнетривку, влаштований світловий ліхтар.
Кін. XIX ст. – тильний бік даху вкрили бляхою.
1900 р. – проведена реконструкція чотириповерхових виходків.
1903 р. – реконструювали тильну офіцину.
1938 р. – проект порталу до крамниці праворуч (інж. Владислав Бляйм).
2006 р. – розібрали офіцину.
2007 р. – у приміщенні праворуч та в пивницях влаштували кафе “Захер Мазох”.

Будинок розташований на парцелі середміського кварталу, на вулиці, що виходить із південно-східного кута пл. Ринок і йде у південному напрямку.

Найдавніша назва вул. Сербської – “Fori pecorum platea”, що вперше згадується в документах під 1491 р., – дослівно означала “місце, де торгують худобою”. В документах за 1523 р. вона називалася Скотською. Львів був одним із центрів торгівлі подільськими і молдавськими волами. Ця назва стосується лише найдавнішої частини вул. Сербської – від Ринкової площі до Староєврейської. Частина вулиці – між вул. Братів Рогатинців до пл. Соборної – виникла після знесення міських мурів на поч. XIX ст. Вул. Сербська у сучасних межах сформувалася 1871 р. Під час окупації Львова німецькими нацистами вулицю назвали Кроатенштрассе (Хорватська). Після війни назву повернули.

Кам’яниця №7 зведена у XVII ст. в стилі ренесансу на фундаментах і пивницях двоповерхової готичної кам’яниці з XVI ст. Від імені власників носила різні назви: у 1630 р. – кам’яниця Москевки Янової (Yanova Moskevka), у 1640–1683 рр. – Москевича (Moskevych), Москевичівська, від 1684 р. – кам’яниця Кастеллі (Castelli), Каштелівська. У XVII ст. кам’яниця була ґрунтовно перебудована, добудований третій тракт (ізба тильна) та 3-й поверх. У ІІ пол. XVIII ст. надбудували 4-й поверх, фасад вирішили у строгих формах у стилі Nutzbau, партеровий ярус укріпили контрфорсами та обличкували тесаними блоками білого каменю. Тоді ж брама-сіни була переділена з виокремленим невеликим приміщенням ліворуч, влаштована сходова клітка. В сер. XIX ст. кам’яниця перейшла у власність юдеїв Переца Фішера (Fisher) і Ефроїма Бомбаха (Bombach). У 1870-х рр. була замінена покрівля фронтової частини даху на вогнетривку – згідно з розпорядженням магістрату, тильний бік вкрили бляхою після довготривалих приписів наприкінці XIX ст. На партері були розміщені крамниці, зокрема в тильній ізбі продавали борошно, а відтак співвласник кам’яниці Хайм Гешель (Heshel) нелегально здавав її в оренду заробітчанам. 1900 р. була проведена реконструкція чотириповерхових виходків, що містилися в куті між північним і східним межовими мурами, виходи до яких провадили коридорами по балконах. 1903 р. реконструювали тильну офіцину (флігель), в якій мешкав доглядач. 1938 р. Владислав Бляйм (Bleim) розробив проект порталу до крамниці праворуч. У радянський період партерові приміщення кам’яниці використовувалися як житлові. У 2006 р. розібрали офіцини, і частину парцелі відступили під забудову готелю на прилеглій ділянці з вул. Федорова. 2007 р. у приміщенні праворуч та в пивницях влаштували кафе “Захер Мазох”.

Архітектура

Кам’яниця чотириповерхова, мурована з цегли на кам’яних фундаментах, отинькована, прямокутна в плані. Кам’яниця зберігає характерну середньовічну структуру – дводільну, тритрактову – з чільною і тильною ізбами. Чільний фасад – асиметричний, тривіконний, розчленований по вертикалі лопатками, з прямокутними вікнами між ними; партер підкреслений міжярусною тягою, обличкований блоками тесаного каменю, отинькований. Вхідні двері прямокутні, з заґратованим світликом; ліворуч – прямокутне вікно, влаштоване у дверному прорізі до крамниці; праворуч – у прорізі, завершеному трицентровою аркою, скляні двері до кафе “Захер Мазох”. Завершується фасад карнизом, оббитим бляхою. Пивниці перекриті цегляними бочковими склепіннями з розпалубками, партерові приміщення – первісна ізба чільна і брама (переділена на два приміщення) – перекриті хрестовими склепіннями, поверхи – пласкими стелями.

Сходи – тримаршові забіжні, дерев’яні, на дерев’яній тятиві з затяжками, дерев’яне огородження з дворядових стовпців між різьбленими стійками перил. Над сходовою кліткою влаштований двосхилий світловий ліхтар на дерев’яних конструкціях. Дах будинку – двосхилий, з дерев’яними кроквяно-балковими конструкціями, на дерев’яних фігурно вирізаних випусках із тилу, вкритий азбестоцементними листами.

Пам’ятка зберігає характер середміської ренесансної кам’яниці з нашаруванням стильових рис XVIII ст.

Персоналії

Владислав Бляйм (Wladyslaw Bleim) – архітектор, який 1938 р. розробив проект порталу до крамниці в кам’яниці.
Ефроїм Бомбах (Efroim Bombakh) – власник кам’яниці у сер. XIX ст.
Кастеллі (Castelli) – власник кам’яниці від 1684 р.
Москевичі (Moskevych) – власники кам’яниці у 1640–1683 рр.
Перец Фішер (Perec Fisher) – власник кам’яниці у сер. XIX ст.
Хайм Гешель (Khaim Heshel) – співвласник кам’яниці у сер. XIX ст.
Янова Москевка (Yanova Moskevka) – власниця кам’яниці у 1630 р.

Джерела

1. Kriegsarchiw. Wien. Карта Львова 1777 року, виконана Йозефом Даніелем фон Губером.
2. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/4025.
3. Карта Львова 1802 р.
4. Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/829.
5. Вуйцик Володимир, Державний історико-архітектурний заповідник (Львів: Каменяр, 1991), 40.
6. Зубрицький Денис, Хроніка міста Львова (Львів: Центр Європи, 2006).
7. Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Львів: Піраміда, 2003).
8. Мельник Б., Довідник перейменувань вулиць і площ Львова (Львів: Видавництво “Світ”, 2001).
9. Мельник Б., Шестакова Н., Кам’яниці Львівського середмістя, “Наукові записки. Львівський історичний музей”, 2008, Вип. XII, 133-158.
10. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 3 (Киев: Будівельник, 1985), 65.

Автор опису – Оксана Бойко
Літературний редактор – Юлія Павлишин