Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Саксаганського, 03 – житловий будинок

ID: 2211
Чотириповерховий житловий будинок був споруджений у 1909 р. для Романа Ренського, будівельними роботами керував будівничий Едмунд Жихович. Кам'яниця є прикладом архітектури модерну з використанням мотивів модернізованих мотивів готики та ренесансу. 
Будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення (Ох. № 285-М).

Історія

Будинок, розташований на вул. Саксаганського (колишній Романовича) під № 3, був споруджений на території давнього саду при палаці драматурга Олександра Фредра (Fredro). Дозвіл на будівництво був виданий новому власнику ділянки Роману Ренському (Reński) 6 червня 1909 року. Нагляд за будівельними роботами здійснював будівничий Едмунд Жихович (Żychowicz).

Зміни, що були самочинно внесені інвестором у попередньо затверджені плани, зокрема, добудова мезоніну, викликали штрафні санкціїї з боку магістрату міста. Дозвіл на заселення будинку виданий 7 вересня 1910 року. У 1911 р. встановлено ліфт.

Упродовж періоду з 1930 по 1941 р. у цьому будинку мешкав відомий львівський вчений-геодезист Каспар Вайґeль (Weigel).

Будинок є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення, внесеною в реєстр згідно з рішенням сесії Львівського облвиконкому № 381 від 05. 07. 1985 р., ох. № 285-М (Лв).

Архітектура

Будинок є частиною щільної рядової забудови кварталу, окресленого вул. Саксаганського, Герцена та Стецька. Розташований на східній стороні вул. Саксаганського.

Кам’яниця цегляна, тинькована (частково – з імітацією кам’яної кладки), у плані – Т-подібна. Має чотири поверхи з мезоніном, прикрашеним від фасаду аркатурним поясом, та аттикове завершення. Акцентом у композиції фасаду є еркер на центральній осі з потужними консолями, якими обрамовано вхідні двері. Зовнішній вистрій доповнюють симетрично розташовані балкони з кам’яними балюстрадами.

Внутрішнє планування – секційного типу: помешкання розміщені навколо сходової клітки з шахтою ліфта у центрі корпусу.

У контексті стильового вирішення презентує тип архітектури кінця 1900-х – початку 1910-х рр., яка використовувала модернізовані форми історичних стилів.

В оформленні інтер’єру домінують елементи неоготики (балюстрада сходової клітки, імітація хрещатих склепінь у під’їзді, віконні решітки).

Персоналії

Вайґeль Каспар (Kasper Weigel) – вчений-геодезист, професор Львівської політехніки.
Жихович Едмунд (Edmund Żychowicz) – архітектор, підприємець.
Ренський Роман (Roman Reński) – власник будинку.
Фредро Олександр (Aleksander Fredro) – драматург, поет.

Джерела

  1. Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ–ХХІ ст. (Львів: Центр Європи, 2008).
  2. Arсhitektura Lwowa XIX wieku (Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1997).
  3. Dawna fotografia lwowska 1839–1939 / red. A. Żakowicz (Lwów: Centrum Europy, 2004).
  4. Lwów: Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy; Wrocław: Via Nova, 2003).

Автор опису – Ігор Сьомочкін
Літературний редактор – Ольга Михайлович

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення