Пл. Ринок, 09 – колишня кам'яниця архієпископів
Історія
У 1376 р. Владислав Опольський, правитель галицьких земель, віддав ділянку, на якій стоїть тепер будинок на пл. Ринок, 9, католицьким архієпископам. Будинок, який стояв на місці теперішнього на пл. Ринок, 9, згадується в історичних джерелах в ХV ст. і тоді був резиденцією литовських князів.
В 1405 р. і 1420 р. тут мешкав великий князь Свидриґайло (Swidrygajło). З 1430 р. будинок переходить у власність католицьких архієпископів, звідки і походить його назва – "кам'яниця латинських архієпископів".
Після пожежі 1527 р., на цій ділянці був побудований (або, можливо, реконструйований з двох попередніх кам'яниць) новий будинок.
У 1634 р. за розпорядженням архієпископа Станіслава Ґроховського (Stanisław Grochowski), який побудував тут новий великий будинок на шість вікон, який частково збережений дотепер. Автором проекту був відомий будівничий Ян Покорович (Jan Pokorowicz). На планах першого поверху та пивниць прослідковується поєднання капітальних стін двох дводільних будинків, які мали сіни і світлицю на кожній парцелі, а також видно винесення стін пивниць за межі фасадної стіни будинку (під тротуар). Це свідчить, що будинок ХVІІ ст. побудований на фундаментах і стінах перших поверхів попередніх середньовічних будинків, можливо, ХV–ХVІ ст. Будинок мав 68 кімнат. Особливо пишною була спальня архієпископа та зала так звана Фарфорова або Золота, викладена золотистою цеглою і кахлями, спеціально замовленими у Ґданську. До нашого часу оздоблення зали не дійшло, можливо, воно було знищене під час реконструкцій у ХІХ ст. Під час останньої реставрації у 1988 р. були виявлені сліди золотистого тинькування.
Протягом століть будинок слугував як помешкання польських королів. Тут під час свого перебування у Львові проживали: Сиґізмунд ІІІ (1621 р.), Владислав IV (1634 р.), Ян ІІІ Собєський (1649 р., 1651 р., 1656 р.). 10.11.1673 р. тут помер король Польщі Міхал Корибут Вишневецький (Michał Korybut Wiśniowiecki).
Після того, як у 1842 р. було побудовано архієпископський палац на Стрілецькій горі (тепер Львівська архієпархія РКЦ, вул. Винниченка, 32), у 1844 р. будинок купив архієпископ Францішек Піштек (Franciszek Pisztek) і передав його католицькій семінарії, яка віддала його в оренду. Тоді ж, у 1844–1845 рр. будинок був частково перебудований, зокрема, надбудований четвертий поверх. В цей період фасад набуває класицистичного характеру з чітким розташуванням вікон, оздоблених профільованими обрамуваннями, плоскими вертикальними пілястрами, горизонтальними тягами.
Архітектурні елементи ХVІІ ст. – білокам'яний портал фланкований двома коринтськими колонами та два вікна з білокам'яними обрамуваннями – зберіг лише перший поверх. Над порталом колись була мармурова таблиця з фундаційним написом.
У 1872 р. за проектом архітектора Вінцентія Равського (Wincenty Rawski) реконструйовано третій поверх тильної кам'яниці від вул. Бляхарської, 16 (сучасна вул. І. Федорова) за рахунок його підняття та використання дахового простору. Після реконструкції тут містилася мала римо-католицька семінарія для хлопців. Тоді ж, у 1872 р. був створений проект на влаштування друкарської майстерні в офіцині будинку з лівого боку (власник Домінік Ігнатій Леваковський (Dominik Ignacy Lewakowski).
У цьому ж 1872 р. архітектор Вінцентій Равський виконав проект реконструкції в'їздових сіней у кам'яниці на пл. Ринок, 9 та влаштування тут на першому поверсі крамниці. У 1888 р. за проектом архітектора Івана Левинського проводиться реконструкція туалетів тильної кам'яниці. У 1891–1894 рр. у будинку влаштовують водопровід, каналізацію та встановлюються туалети системи "Moraus".
У 1914 р. проводиться реконструкція приміщень першого поверху у будинку на пл. Ринок, 9 (проект будівничого Міхала Кустановича (Michał Kustanowicz), який був погоджений 13 квітня цього ж року Гроном консерваторів Східної Галичини (Grono Konserwatorów Galicyi Wschodniej).
З 1957 р. у будинку на пл. Ринок, 9 міститься Львівська обласна державна бібліотека для юнацтва. Остання реставрація будинку проводилася у 1980-х рр.
В 2000-х рр. у тильній кам'яниці з боку вул. І. Федорова після реконструкції відкрито офіси Церковної кредитної спілки "Анісія". На першому та другому поверхах від пл. Ринок міститься Львівська обласна бібліотека для юнацтва. На третьому поверсі розташована Централізована бухгалтерія, а на четвертому – Управління освіти.
Пов'язані історії
Архітектура
Будинок зведений на східному боці пл. Ринок, в лінійній забудові, з обох боків примикає торцевими стінами до сусідніх будинків №8 і №10. Побудований з каменю та цегли (фундаменти та частково перший поверх з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані витягнутий у глибину ділянки, яка тягнеться від пл. Ринок до вул. І. Федорова. На відміну від інших кам'яниць ринкової площі займає дві парцелі. Між головним чотириповерховим будинком від пл. Ринок і тильним триповерховим від вул. І. Федорова розташоване внутрішне подвір'я з офіцинами обох будинків. Основний будинок в плані зберегає в цілому середньовічну планувальну структуру.
Архітектурні елементи ХVІІ ст. – білокам'яний портал фланкований двома корінфськими колонами та два вікна з білокам'яними обрамуваннями – зберіг лише перший поверх. Приміщення світлиці на першому поверсі, приміщення пивниць, вестибюль, зала на другому поверсі перекриті хрестовими та циліндричними склепіннями.
Головний фасад – шестивіконний, симетричний зі зміщеним вправо вхідним порталом. На рівні другого і третього поверхів фасад по центру розділяє одна широка плоска пілястра. Між першим і другим та між третім і четвертим поверхами через площину фасаду проходять профільовані карнизи. Вікна першого поверху прикрашені білокам'яними профільованими обрамуваннями. Вікна другого, третього і четвертього поверхів прикрашені профільованими обрамуваннями з "вушками". Вікна другого поверху завершені лінійними сандриками. Незважаючи на значні перебудови протягом ХVІІ–ХІХ ст., будинок в основному зберіг своє первісне планування.
Головний фасад має частково збережений архітектурний декор ХVІІ ст.
Персоналії
Міхал
Корибут Вишневецький (Michał
Korybut Wiśniowiecki)
— король Польщі, 10.11.1673 р. помер у будинку
Владислав
IV —
король Польщі, проживав у будинку в 1634
р.
Станіслав
Ґроховський (Stanisław
Grochowski)
—
архієпископ, ініціатор побудови
(реконструкції) кам'яниці
Міхал
Кустанович (Michał
Kustanowicz)
— будівничий, автор проекту реконструкції
партеру
Домінік
Ігнатій Леваковський (Dominik
Ignacy Lewakowski)
— власник друкарської майстерні в
офіцині будинку
Іван
Левинський
— архітектор, автор проекту реконструкції
виходків
Францішек
Піштек (Franciszek
Pisztek)—
архієпископ
Ян
Покорович (Jan
Pokorowicz)
— будівничий
Вінцентій
Равський (Wincenty
Rawski)
— архітектор, автор проекту реконструкції
Сиґізмунд
ІІІ
—
король Польщі, проживав у будинку в 1621
р.
Ян
ІІІ Собєський
— король Польщі, проживав у будинку в
1649 р., 1651 р., 1656 р.
Джерела
- Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3653. Справа на будинок на пл. Ринок, 9. – С. 15, 16, 84.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 32.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 54.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. – Львів: вид-во "Каменяр", 1991. – С. 39.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – С. 69-70.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 48.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 26-27.
- Jaworski S. Królowie polscy we Lwowie. (Biblj. Lw. nr. XIX – XX cт.). – Lwów, 1912. – S. 105 – 119.
- Kunasiewicz S. Przechadzki archoelogiczne po Lwowie. – Lwów, 1874. – S.58-75.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 87.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. – 1872. – S. 206.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa. – Lwów: nakladem król. stół. miasta Lwowa. – Z drukarni instytutu Stawropigialnego. – Lwów, 1889. – S. 195.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 66. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
