Пл. Ринок, 44 – житловий будинок
Архітектура
Будівля є компонентом у лінії щільної забудови північної сторони пл. Ринок. Займає вузьку, видовжену ділянку, розмічену ще за локаційної доби. Граничні мури межують із ринковими будинками №№ 43 і 45, північний торець – з буд. №20 на вул. Вірменській. Кам'яниця складається з двох блоків, розділених вузькою смугою внутрішнього подвір’я: триповерхового фронтального будинку, що головним фасадом виходить на пл. Ринок, і тильної частини на північному краю ділянки.
Чільний фасад зберігає композиційну схему, яка була традиційною за ранньомодерної доби: 3 асиметрично розташовані вікна. Віконні прорізи – у профільованих обрамуваннях ХІХ ст., на 2-му поверсі – з неоренесансними карнизами. Горизонталь розвинутого карнизу, яким завершено фасад, підкреслює статичний, врівноважений характер композиції.
У нижньому ярусі фасадної стіни, відділеному тягою, з лівого боку компонується брама, що веде до вхідних сіней. Її арку, складену з блоків тесаного каменю, можна приблизно датувати ХVІІ–ХVІІІ ст. Під час реставраційних робіт у центрі фасаду під тиньком було відкрито профільовані деталі порталів більш давнього часу. З правого боку – вітрина-вхід до ресторану.
У своєму внутрішньому плануванні кам’яниця зберігає сліди давньої тритрактової структури (Трегубова, Мих, 1989, 60). У подвір’ї під західним межовим муром прибудовано бокову офіцину (1889), яка з’єднує головний будинок із тильним.Персоналії
Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) – архітектор-будівничий.
Бочкович (Boczkowicz) – один із найбагатших львівських міщан ІІ пол. ХVIІ
ст., власник Боцкєвичовської кам’яниці.
Лейба Маєр Мендрохович – на поч. ХХ ст. 1889 р. змушений був провести повну перебудову
офіцини (флігеля) у подвір’ї кам’яниці.
Мендроховичі
(Mendrochowicz) – родина, співвласники кам’яниці у ІІ пол. ХІХ ст., які ухилялися від
реконструкції будинку.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3689:82, 158.
- Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ) 52/2/812:32.
- ЦДІАЛ 52/2/813:24.
- Charewiczowa Łucja, Czarna kamienica i jej mieszkańcy: Z 33 ilustracjami w tekscie (Lwów, 1935, reprint 1990) [=Biblioteka Lwowska, t. 3].
- Вуйцик Володимир, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові: Видання друге, доповнене (Львів: Каменяр, 1991).
- Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст.: (соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003).
- Мельник Б., Шестакова Н., Кам’яниці Львівського середмістя, “Наукові записки. Львівський історичний музей”, 2008, Випуск XII, 133-158.
- Могитич Р., “Ліктьовий” податок 1767 року у Львові: Ідентифікація забудови за сучасними адресами, “Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація»”, 2009, ч. 19, 22-34.
- Трегубова Т., Мих Р., Львів: Архітектурно-історичний нарис (Київ: Будівельник, 1989).
Автор опису — Ігор Жук, 2013 (оновлення 2014)
Літературна редакторка — Юлія Павлишин