Пл. Ринок, 38 – колишня кам'яниця Вільчківська
Історія
Кам'яниця побудована у ХVII ст. на місці попереднього міщанського будинку. Одним із перших її власників був львівський райця Станіслав Вільчек (Wilczek), і саме від імені родини Вільчеків походить традиційна назва – “кам'яниця Вільчківська” (ЦДІАЛ 52/2/812:30, 813:24; див. також: Charewiczowa, 1935, 40; Мельник, Шестакова, 2008, 137; Могитич, 2009, 28; Капраль, 2003, карта 1). Перші представники цього купецького роду прибули до Львова з Пшеворська, і 1449 р. прийняли міське право. У XV–XVIII ст. львівські Вільчеки славилися своєю заможністю і неодноразово входили до складу міської ради (Loziński, 1902, 150-156). Окрім вищезгаданого будинку, у Львові Вільчеки володіли й іншими будинками, зокрема: ринковими кам'яницями №№ 3, 4 (протягом 1730–1732 рр.), кам'яницею №12 на вул. Вірменській тощо (Charewiczowa, 1935, 18; Вуйцик, 2004, 118; Мельник, Шестакова, 2008, 137).
За інформацією Володимира Вуйцика, перша фундаментальна реставрація Вільчковської кам'яниці була проведена у 1718 р. (Вуйцик, 1991, 172). У ІІ пол. ХІХ ст. її новими власниками стали Вавжинець та Анна Шостаки (Szostak). У 1871 р. на вимогу магістрату проведено заміну покриття даху на вогнетривке (ДАЛО 2/2/3683:148). У 1874 р. вікно чільного фасаду переробили на вхід у годинникову майстерню, що була розташована на партері (ДАЛО 2/2/3683:26).
У 1885 р. власником кам’яниці стала торговельна фірма “Губнер і Ганке”. Цього ж року будівничими Яном і Каролем Шульцами (Schulz) був виготовлений проект реконструкції з заміною перекриття 1-го поверху, добудовою від тилу фірмових магазинів та реставрацією фасадів. Фактично, упродовж 1884–1885 рр. за проектом Шульців на старих фундаментах побудували нову неоренесансну кам’яницю (ДАЛО 2/2/3683:46, 146, 147). На чільному фасаді була розміщена скляна емблема фірми-власника із зображенням чорного пса. Через це кам'яницю почали називати “Під чорним псом”.
У 1931 р. новим власником будинку стає Товариство взаємного страхування “Карпати”. У 1932 р. за проектом архітектора Льва Левинського були здійснені роботи з реставрації фасадів, модернізовано каналізаційну систему (ДАЛО 2/2/3683:96, 145). У 1938 р. за проектом Олександра Пежанського була перебудована частина горища (від подвір'я), з пристосуванням приміщень під офіси (ДАЛО 2/2/3683:144, 145).
У XIX – І третині XX ст. будинку присвоїли конскр.№157, середмістя.
До 1985 р. на 1-му поверсі Вільчківської кам'яниці був розташований магазин “Вишиванка”. У 1985 р. проведено архітектурно-археологічні обміри та виготовлено проект реставрації і реконструкції приміщень нижнього поверху та підвалів під фірмовий магазин “Весна” (Ін-т “Укрзахідпроектреставрація”). Зараз на партері будинку міститься галерея і магазин сувенірів “Арт-11”.
Кам’яниця є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення (Постанова №970 Ради Міністрів Української ССР від 24 серпня 1963 року), ох.№326/35.Пов'язані історії
Архітектура
Кам’яниця розташована серед суцільної забудови північної сторони пл. Ринок. Будинок – триповерховий, мурований з каменю та цегли, видовжений у плані, з бічною офіциною (флігелем) та внутрішнім двориком. Складається з основного об’єму, бічної офіцини та тильної добудови, повторюючи тритрактову схему ренесансного будинку (Памятники градостроительства, 1985, 59).
Головний фасад із трьома асиметрично розташованими вікнами наслідує зовнішній вигляд давніх кам'яниць. Вхідна брама та вікно-вітрина – в аркових нішах із рустованим обрамуванням. Над брамою вмонтована емблема цеху кравців із зображенням ножиць (XVIII ст.). Лаконічне оформлення чільного фасаду пожвавлюють іонічні пілястри, розташовані на рівні 3-го поверху. Завершує фасад профільований карниз, оздоблений аркатурним паском. В інтер’єрі 1-го поверху збереглися бочкові склепіння.
Кам'яницю Вільчківську на пл. Ринок у Львові можна зарахувати до тих історичних будівель, що упродовж століть постійно змінювали свою структуру та зовнішній вигляд.Персоналії
Анна Шостак (Anna Szostak) – власниця будинку.
Вавжинець Шостак
(Wawrzyniec Szostak) – власник будинку.
Кароль Шульц (Karol Schulz/Szulc) – архітектор, підприємець.
Лев Левинський –
архітектор.
Олександр Пежанський –
архітектор, фотохудожник.
Станіслав Вільчек
(Stanisław Wilczek) – міський райця.
Ян Шульц
(Jan Schulz/Szulc) – архітектор, підприємець.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3683.
- Науково-технічний архів Ін-ту “Укрзахідпроектреставрація” (Архів УЗПР), Пам'ятки архітектури XVIII ст. Будинки №37 та №38 на пл. Ринок у Львові. Науково-реставраційний звіт за 1984–1985 рр., 1986 р.
- Архів УЗПР, Пам’ятка архітектури XVIII ст. Житловий будинок №38 на пл. Ринок у Львові. Попередні роботи. 1993 р.
- Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 52/2/812.
- ЦДІАЛ 52/2/813.
- Lucja Charewiczowa, Czarna kamienica a jej mieszkancy (Lwow, 1935, reprint 1990).
- W. Loziński, Patrycyat i mieszaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku (Lwów: Ksiegarnia Altenberga, 1902).
- Борис Мельник, Н. Шестакова, Кам’яниці Львівського середмістя, Наукові записки. Львівський історичний музей, 2008, Вип. XII, 133-158.
- Володимир Вуйцик, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові (Львів: Каменяр, 1991).
- Володимир Вуйцик: Вибрані праці: До 70-річчя від дня народження, Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, 2004, ч. 14, 117-123.
- М. Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003).
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: 3 том. Львовская область… (Київ: Будівельник, 1985).
- Р. Могитич, “Ліктьовий” податок 1767 року у Львові: Ідентифікація забудови за сучасними адресами, Вісник Ін-ту “Укрзахідпроектреставрація”, 2009, ч. 19, 22-34.