Пл. Ринок, 36 – колишня кам'яниця Ґелязинівська

ID: 153

Колишня "кам'яниця Ґєлязиновська" стоїть на давній приринковій парцелі, однак характер її архітектури зазнав кардинальних змін внаслідок перебудови, проведеної у 1778–1781 рр. інспектором міського будівництва П'єром-Дені Ґібо. Опорядження фасаду кам'яниці, фланкованого смугами русту, відзначається стриманістю простих геометризованих форм, типових для класицизму. Консолі балкону привертають увагу зображеннями фантастичних істот, вирізьбленими у камені. Є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення, ох. №326/36. Нині її приміщення використовуються різними установами.

Історія

Стара львівська кам'яниця, яка стояла на ділянці будинку №36 на пл. Ринок, згадується у податкових списках 1767 р. як "Ґєлязиновська" (Gielazynowska, Gelazynowska) (ЦДІАЛ 52/2/812:30, 52/2/813:24; див. також: Мельник, Шестакова, 2008, 138; Могитич, 2009, 28; Капраль, 2003, карта 1). За інформацією Луції Харевічової, колись у ній мешкали родини Кєлбасів, Єлонків (Jelonkowie), Ґузовських (Guzowscy), Давідів (Dawidowie), Кубінських (Kubińscy); близько 1732 р. приміщення в будинку займала споживча крамниця Фукєровича ("korzenica Fukierowicza") (Charewiczowa, 1935, 39).

З досліджень Володимира Вуйцика відомо, що будинок зазнав кардинальних змін внаслідок перебудови, проведеної у 1778–1781 рр. інспектором міського будівництва П'єром-Дені Ґібо (Guibaut) (Вуйцик, 1991, 172; Вуйцик, 2013, 124).

Відомо, що в Ґєлязиновській кам’яниці у період свого перебування у Львові та служби в австрійському війську мешкав князь Юзеф Понятовський (Poniatowski), пізніше він став маршалом Франції (Charewiczowa, 1935, 39; Мельник, 2001, 82). Станом на 1879 р. власницею будинку архівні документи називають Вікторію Узємбло (Uzięmbło) (ДАЛО 2/2/3681:3). У 1890-х рр. на партері була влаштована крамниця "Народної торгівлі", яка функціонувала до Другої світової війни. 1898 р. для неї був розроблений проект порталу (ДАЛО 2/2/3681:19, 21).

До кінця 1930-х рр. будинок був означений конскр. №155 (дільниця середмістя). Сьогодні він є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення, ох.№326/36.

У ІІ пол. ХХ ст. старий житловий будинок на пл. Ринок, 36 був адаптований до потреб наукової установи — в його стінах працював Інститут автоматизованих систем управління.

Пов'язані історії

Площа Ринок у Львові

Архітектура

Колишня кам'яниця Ґєлязиновська — будинок №36 на львівському Ринку — формує лінію щільної забудови на північній стороні ринкового майдану. Займає стандартну ділянку видовженого формату, що тягнеться углиб кварталу, з півдня на північ. Кам'яниця, відділена граничними мурами від сусідніх домів, стоїть на давній приринковій парцелі, однак характер її архітектури остаточно визначила реконструкція кін. ХVІІІ ст.

На сьогоднішній день це чотириповерхова будівля з триосьовим чільним фасадом, фланкованим призматичними блоками русту. Опорядження відзначається стриманістю класицистичних форм, з їх майже абстрактним геометризмом. Прямокутні віконні прорізи обрамовані рельєфною смужкою без профілювання і завершені простими карнизами-поличками. Центральне вікно 2-го поверху акцентовано трикутним сандриком. Над фасадом встановлено ковану решітку з двома малими обелісками по краях.

Нижній ярус фасаду, викладений тесаним каменем, відділено від верхньої тинькованої частини довгим балконом, що проходить по усій ширині фасадної стіни. З лівого краю розміщена вхідна брама з дугоподібним завершенням, з правого — вітрина-портал крамниці.

Окрему увагу привертають скульптурні зображення пари фантастичних істот, напівзвірів-напівлюдей, які бачимо на балконних консолях. Іконографія цих химер, а також рокайлевий характер пластики консолей контрастують із геометризованим рисунком верхньої частини фасаду.

Основу корпусу кам'яниці становить її фронтальний блок, який виходить вікнами південного фасаду на Ринок. До нього з півночі прибудовується вузьке внутрішнє крило-офіцина, прилегле до правого межового муру. Смуга подвір'я йде уздовж лівого муру.

Внутрішні приміщення у фронтальній частині будинку — кімнати, що виходять вікнами на Ринок, і сходова клітка з боку подвір'я — компонуються двома трактами. Приміщення в офіцині (флігелі) формують анфіладу. На 1-му поверсі у крамниці та у вхідних сінях збереглися давні хрестові склепіння.

Персоналії

Вікторія Узємбло (Uzięmbło) — власниця кам'яниці у 1879 р.
Ґузовські (Guzowscy) — родина, що мешкала в кам'яниці Ґєлязиновській.
Давіди (Dawidowie) — родина, що мешкала в кам'яниці Ґєлязиновській.
Єлонки (Jelonkowie) — родина, що мешкала в кам'яниці Ґєлязиновській.
Кєлбаси — родина, що мешкала в кам'яниці Ґєлязиновській.
Кубінські (Kubińscy) — родина, що мешкала в кам’яниці Ґєлязиновській.
П’єр-Дені Ґібо (Pièrre Denis Guibaut)— львівський архітектор, який у 1778–1781 рр. перебудував кам’яницю.
Юзеф Антоній Понятовський (JózefAntoniPoniatowski)— князь, маршал Франції, мешкав у Ґєлязиновській кам'яниці.

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3681:3.
2. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ) 52/2/812:30.
3. ЦДІАЛ 52/2/813:24.
4. Charewiczowa Łucja, Czarna kamienica i jej mieszkańcy: Z 33 ilustracjami w tekscie (Lwów, 1935, reprint 1990) [Biblioteka Lwowska, t. 3].
5. Вуйцик Володимир, "Будівельний рух у Львові другої половини ХVІІІ ст.", Leopolitana (Львів: ВНТЛ-Класика, 2013), 116-135.
6. Вуйцик Володимир, Державний історико-архітектурний заповідник у Львові: Видання друге, доповнене (Львів: Каменяр, 1991).
7. Капраль Мирон, Національні громади Львова XVI–XVIII ст.: (соціально-правові взаємини), (Львів: Піраміда, 2003).
8. Мельник Б, Вулицями старовинного Львова (Львів: Світ, 2001).
9. Мельник Б., Шестакова Н.,"Кам’яниці Львівського середмістя", Наукові записки. Львівський історичний музей, 2008, Випуск XII, 133-158.
10. Могитич Р., «"Ліктьовий" податок 1767 року у Львові: Ідентифікація забудови за сучасними адресами», Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", 2009, ч. 19, 22-34.

Автор опису — Ігор Жук
Літературна редакторка — Юлія Павлишин