Пл. Ринок, 26 – колишня кам'яниця Яншольцівська
Історія
За результатами досліджень (аналіз мурування), кам’яницю спорудили в XVI ст., очевидно, на фундаментах готичної попередниці. У джерелах будинок вперше згадується у 1648 р. як кам’яниця покійного Яна Шольца (Szolc), звідси – історична назва: “Кам’яниця Яншольцівська”. Тритрактова триповерхова кам’яниця потребувала на той час термінових ремонтно-відновлювальних робіт.
Результати цих робіт унаочнюють збережені кам’яні портали з рельєфом Богородиці на замковому камені. У XVIII ст. кам’яниця належала доктору філософії, раднику магістрату Миколаю Зенткевичу (Ziętkiewicz), який у березні 1753 р. уклав угоду з будівельним майстром Якубом Лельовським (Lelowski) про реконструкцію. Проект передбачав, окрім реновації фундаментів і мурів, зміну фасадного вигляду, виставлення контрфорсу і встановлення мурованого стовпа у світлиці. Тоді змінили планувальну структуру першого тракту, в пивницях і партері вимурували нові склепіння.
У середині ХІХ ст. (1863–1864) добудували четвертий поверх. Найбільші адаптаційні роботи проведені за проектом Зиґмунта Кендзєрського (Kędzierski) 1878 р. На головному фасаді підняли карниз, реконструювали дах, оформлення фасаду набуло сучасного вигляду. Змінилась планувальна структура, на теперішньому місці була встановлена сходова клітка. На початку ХХ ст. на фасаді вмонтували готичний портал, як середньовічний “експонат”. Чергові ремонти будинку відбулись у 1926–1927, 1935, 1993 рр. та на початку ХХІ ст., коли приміщення на першому поверсі були пристосовані під банк.
Теперішнім власником будинку є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради (міська комунальна власність). Приміщення на першому поверсі – у користуванні ПАТ “Альфа-банк”.
Будинок – пам’ятка архітектури і містобудування національного значення (постанова № 970 Ради Міністрів Української ССР від 24 серпня 1963 року). Ох. № 326/24.
Пов'язані історії
Архітектура
Кам’яниця Яншольцівська включена у блок суцільної забудови кварталу, прилеглого до площі Ринок з заходу. Будинок цегляний, на стрічкових фундаментах, з пивницями, чотириповерховий, з антресольним поверхом над партером, у плані – видовженої прямокутної форми. Зберігає характерну для ренесансного Львова об’ємно-просторову структуру. Сучасне планування кам’яниці остаточно сформувалося після реконструкції ХІХ ст.
Чільний фасад – триосьовий. Партер відокремлений від верхніх ярусів широким карнизом і виділений кольором. Аркові рустовані портали входів до колишньої світлиці (тепер – операційний зал банку) розташовані з правого боку, зліва – вмонтований на початку ХХ ст. готичний портал. Дверний проріз цього порталу після 2000 р. переробили на віконний. Вікна верхніх поверхів у широких обрамуваннях завершено декоративними сандриками, з мотивами рослинної орнаментики у композиціях рельєфів; у панелі між другим і третім поверхами вставлено жіночі маскарони. Між вікнами площина стіни оформлена рустом. Фасад завершений розвиненим карнизом на консолях. На замковому камені порталу – горельєфне зображення Богородиці (XVII ст.).
З коридору операційного залу банку пробито вихід на сходову клітку, розташовану посередині першого тракту. Несучі стіни партеру з антресолями та другого поверху зберігають мурування XVI ст., про що свідчить характерна для цього періоду темно-червона цегла розміром 26 × 7,5 х 13 см, з твердим розчином. Цегла фасадної стіни походить з XVII ст. Нові повздовжні та поперечні стіни вимурували у XVIII ст. Четвертий поверх та дахові конструкції датуються ХІХ ст.
Пам’ятка зберігає планувальну структуру, типову для ренесансної кам’яниці у зоні історичного середмістя. В оформленні фасаду елементи ренесансу і бароко поєднані з історизмом ХІХ ст.
Персоналії
Зенткевич Миколай Станіслав (Mikołaj Stanisław Ziętkiewicz / Ziętkiewic) – священик.
Кендзєрський Зиґмунт (Zygmunt Kędzierski) –
архітектор, підприємець.
Шольц Ян / Йоган (Jan
Szolc / Johann Scholz) – міщанин, представник
патриціанської родини.
Джерела
- Науково-технічний архів Інституту “Укрзахідпроектреставрація” (Архів УЗПР), № Л-137-11: Курдидик О. Пояснювальна записка по комплексних наукових обстеженнях будинку № 26 на пл. Ринок (Львів, 1992).
- Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАУЛ) 52/2/374.
- ЦДІАУЛ 52/2/1537.
- Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: ЛА “Піраміда”, 2003).
- Мельник Б., Вулицями старовинного Львова (Львів: Світ, 2001).
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 3. Львовская область (Київ: Будівельник, 1985)
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
