Пл. Ринок, 25 – колишня кам'яниця Якубшольцівська

ID: 2015

Історія

У джерелах згадка про будинок вперше зустрічається у XVI ст. Спочатку він належав доктору права Миколаю Ґелязінусу (Gelasinus), пізніше його придбав райця та будівничий Якуб Шольц (Scholz). З того часу (поч. XVII ст.) за кам’яницею закріпилася назва “Якубшольцівська”. Під цією назвою вона подана на плані середмістя з 1767 р. Із 1752 р. в партері будинку знаходилась друкарня. Разом з друкарнею 1758 р. кам’яницю придбав друкар і гравер Іван Филипович.

У середині ХІХ ст. вона належала книгареві Янові Міліковському (Milikowski). 1873 р. в будинку здійснена кардинальна реконструкція: надбудований четвертий поверх, фасад набув вигляду, наближеного до сучасного. Автор проекту цієї реконструкції – Едмунд Кьолер (Köhler). Наступні перебудови датуються 1893, 1904 та 1912 рр. Балкон з консолями і лев’ячими маскаронами, правдоподібно, зберігся з 1770 р.

На сьогодні об’єкт має статус міської комунальної власності (власник – територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради). Приміщення в партері перебуває у користуванні громадського закладу харчування (кафе-бар “Білий лицар”).

Якубшольцівська кам’яниця є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення (постанова № 970 Ради Міністрів Української ССР від 24 серпня 1963 року), Ох. № 326/23.

 

Пов'язані історії

Архітектура

Кам’яниця Якубшольцівська, що знаходиться на західній стороні площі Ринок, займає позицію у смузі периметральної забудови львівського ринкового майдану. Будинок цегляний, на стрічкових фундаментах, з пивницями, чотириповерховий з мезоніном, облицьований тесаним каменем на рівні партеру, з двосхилим дахом. У плані має форму видовженого прямокутника. До подвір’я з заходу прибудовано триповерховий флігель – колишня “тильна ізба”.

Чільний фасад будинку – триосьовий, на центральній осі акцентовано балкон другого поверху з лев’ячими головами на консолях. Зліва розташований вхід до під’їзду, справа – до кав’ярні, яка займає більшу частину партеру. У XVIII ст. саме в цій частині будинку знаходилась друкарня Івана Филиповича. Площину фасаду членують пілястри, вікна другого-третього ярусів в обрамуваннях, з підвіконними вставками та сандриками-поличками. Фасад завершує профільований карниз широкого виносу.

Сходова клітка освітлюється верхнім світлом, сходи тримаршові, дерев’яні, з кованим огородженням (друга половина XIX ст.). Перекриття в будинку пласкі, отиньковані. В “тильній ізбі” під стелею збереглися давні різьблені балки. На рівні партеру конструкція включає старі склепіння, віднайдені в процесі реставрації 1930-х рр.

У планувальній структурі пам’ятка частково зберігає характер ренесансної кам’яниці, в оздобленні фасаду – елементи архітектури бароко та історизму.

Персоналії

Ґелязінус / Сьмешкович Миколай (Mikołaj Gelasinus / Śmieszkowicz) — вчений, райця, власник будинку.
Кьолер Едмунд (Edmund Köhler) — архітектор.
Міліковський Ян (Jan Milikowski) — книгар, власник будинку.
Филипович Іван — міщанин, гравер, друкар, член Ставропігійського братства, власник будинку.
Шольц Якуб (Jakób Szolc) — міщанин, будівничий, райця, власник будинку.

Джерела

  1. Науково-технічний архів Інституту “Укрзахідпроектреставрація” (Архів УЗПР), № Л-136-1-11.
  2. Вуйцик В., Площа Ринок, 25 // Володимир Вуйцик: Вибрані праці: До 70-річчя від дня народження. – Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, Ч. 14 (Львів: Укрзахідпроектреставрація, 2004), 128–129.
  3. Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: ЛА “Піраміда”, 2003).
  4. Мельник Б., Вулицями старовинного Львова (Львів: Світ, 2001).
  5. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 3. Львовская область (Київ: Будівельник, 1985).

Автор запису  Ігор Сьомочкін, 2013
Редактор — Ігор Жук
Літературна редакторка — Ольга Михайлович

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення