Пл. Ринок, 16 – колишня кам'яниця Мешковська
Історія
Будинок на пл. Ринок, 16 (конскрипційний номер 233) був побудований на початку ХVІ ст. Фрагменти ґотичної кладки фасадної стіни та стін підвалів вказують на те, що будинок міг бути побудований і раніше, в кінці ХV ст. Ймовірно, що після пожежі 1527 р. кам'яниця була перебудована в стилі ренесансу з частковим збереженням планування та основних габаритних розмірів попередньої будівлі.
Будинок відомий як "кам'яниця Мешковська" згідно прізвища першого відомого дослідникам власника, міського радника Якуба Мешковського (Jakób Mieszkówski). Гербовий картуш Мешковського оздоблював колись давню львівську ратушу. На протязі ХVІІ – ХVІІІ ст. будинок перебудовувався. Тоді було добудоване одне приміщення зі сторони подвір'я, можливо, тоді ж появився третій поверх.
У ХІХ ст. надбудований четвертий поверх, сформований еклектичний декор фасаду з рисами класицистичної архітектури на другому, третьому та четвертому поверхах і фрагментами цегляних ґотичних та ренесансних порталів на першому та проміжковому антресольному поверхах.
В 1860-х рр. власницею кам'яниці була Дебора Бачевська (Debora Baczewska). У 1870-х рр. власником будинку був Францішек Ґрентцінґер (Franciszek Grentzinger), а у 1890-х рр. – Хірер Герш (Chierer Hersz).
У 1879 р. був виконаний проект сходової клітки і світлового ліхтаря над нею і даху. В кінці ХІХ ст. у будинку була крамниця з продажу хутра, яка належала Самуелю Вільдману (Samuel Wildmann).
У 1903 р. виконано проект приставної дерев'яної вітрини для крамниці на першому поверсі виконав архітектор Соломон Рімер (Solomon Riemer). Проект вхідного порталу виконав архітектор Антоній Данішевський (Antoni Daniszewski).
У 1930-х рр. будинок належить Маврицію Меншу (Maurycy Mensch). У 1934 р. проект вітрини вхідного порталу виконав інженер Соломон Кайль (Solomon Keil). В 1935 р. при реконструкції кам'яниці на першому поверсі відкрито фрагменти цегляних ґотичних арок, а також та кам'яні обрамування та невеликих вікон в антресольному поверсі (над вітринами теперішніх магазинів). В цьому ж році проект переміщення вхідного порталу виконав архітектор Зиґмунт Шпербер (Zygmunt Sperber).
Пов'язані історії
Архітектура
Будинок зведений на південному боці пл. Ринок, в лінійній забудові, з обох боків примикає торцевими стінами до сусідніх будинків №15 і №17. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом. Основний будинок в плані зберегає в цілому середньовічну планувальну структуру. Трьохтрактовий в глибину; два передні великі приміщення (світлиці) і сіни, внутрішній коридор, кухні та сходова клітка; внутрішній дворик. По ширині будинок тридільний: два великі видовжені приміщення (світлиці) від пл. Ринок, розділені по центру під'їздом (сінями). Головна сходова клітка двомаршева, в плані квадратна, з кованим металевим огородженням. На першому поверсі світлиці і у приміщення пивниць перекриті хрестовими та циліндричними склепіннями.
Головний фасад – тривіконний, майже симетричний з частково зміщеним вправо вхідним порталом. На першому поверсі – два широкі вікна-вітрини. Під час реставрації 1935 р. на першому поверсі були відкриті характерні для ринкових кам'яниць фрагменти ґотичних арок, а також ренесансні обрамування невеликих вікон в проміжковому антресольному поверсі (над вітринами теперішніх магазинів). Збережені ґотичні фрагменти фасадів будинку свідчать про те, що фасадні стіни зведені раніше, ніж внутрішні поздовжні. Вони зводилися з червоної великомірної цегли з глазурованими тичками, і можливо, не тинькувалися. Поверхня стін фасаду на рівні другого, третього і четвертого поверхів по вертикалі прикрашена лопатками.
Будинок прикрашає балкон другого поверху з кованим металевим огородженням, який тягнеться на всю ширину фасаду. На рівні другого, третього і четвертого поверхів фасад прорізаний прямокутними вікнами з профільованими обрамуваннями. Вікна прикрашені сандриками (трикутними та лінійними), декоративними ліпними вставками (під і над вікнами третього і чктвертого поверхів). Фасад завершений карнизом з ліпним декором у вигляді кронштейнів та волют.
Загальний вистрій фасаду характерний для львівських ринкових кам'яниць. Він увібрав риси різних архітектурних стилів та епох від ХV–ХVІ ст. до ХІХ–ХХ ст. (ґотики, ренесансу, класицизму, еклектики), але одночасно в цілому зберігає характерну та унікальну тільки для цього будинку особливість.
Персоналії
Самуель Вільдман (Samuel Wildmann) — власник крамниці у будинку
Хірер Герш (Chierer Hersz) — власник будинку
Францішек Ґрентцінґер (Franciszek Grentzinger) — власник будинку
Антоній Данішевський (Antoni Daniszewski) — архітектор, автор проекту вхідного порталу
Соломон Кайль (Solomon Keil) — інженер
Маврицій Менш (Maurycy Mensch) — власник будинку
Якуб Мешковський (Jakób Mieszkówski) — міський радник, власник будинку
Соломон Рімер (Solomon Rimer) — архітектор
Зиґмунт Шпербер (Zygmunt Sperber) — архітектор, автор проекту переміщення вхідного порталу
Джерела
- Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3660. Справа на будинок на пл. Ринок, 16. – C. 1-5, 43, 145, 158, 177-180.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 51-52.
- Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: "Будівельник", 1989. – С. 57, 62.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 30.
- Ilustrowany skorowidz stolecznego m. Lwowa z okazyi wystawy krajowej roku 1894. – Lwów: nakładem autora, 1894. – S. 70.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 88-89.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. – 1872. – S. 206.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 67. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
