Пл. Ринок, 12 – колишня кам'яниця Ґлячівська
Історія
Будинок на пл. Ринок, 12 (конскрипційний номер 229) побудований у ХVІ ст. Тоді власником кам'яниці був радник Йодок Ґляч (Юст Ґляц/Ґляч) (Jodok Glacz) (Just/Justus Glatz/Glac). Звідси походить назва "Ґлячівська кам'яниця".
Кам'яниця згадується істориком Діонісієм Зубрицьким у його хроніці під 1582 р. Юсту Ґлячу належав фільварок Юстґлячівка при Стрийській дорозі (тепер на його місці простяглася вул. Хуторівка). У 1870-х власниками будинку були Самуель Фішер (Samuel Ficher) та Сімхе Менкес Райхер (Simche Menkes Reicher). У 1872 р. за проектом архітектора Юзефа Енґеля (Józef Engel) поновлено дахове покриття в офіцинах, а у 1881 р. за проектом цього ж архітектора проведена реконструкція даху основної частини будинку (тоді встановлено світловий ліхтар для освітлення сходової клітки).
У 1890-х рр. будинок належав Реґіні Ціммель (Regina Zimmel). У 1894 р. був затверджений магістратом проект каналізації основної частини будинку (архітектори Якуб Соломон Крох (Jakub Sołomon Kroch) і Маврицій Зільберштайн (Maurycy Silbеrstein). На початку ХХ ст. будинок належав професору Бертольду Фрухту (Bertold Frucht) та його дружині Рахелі Фрухт (Rachel Frucht).
У 1907 р. на їхнє замовлення архітектор Артур Шлеєн (Artur Schleyen) виконав проект добудови лівої чотириповерхової офіцини. Проект був затверджений магістратом 6 червня 1907 р. У 1908 р. на кошти професора Бертольда Фрухта архітектор Генрик Орлеaн (Henryk Orlean) виконав проект реконструкції головного фасаду, а в наступному році – додаткові плани на будівництво чотириповерхової офіцини. У 1930-х рр. власником будинку був Абрагам Шутц (Abraham Schutz).
Пов'язані історії
Архітектура
Будинок зведений на південному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий. Зберіг первісну планувальну структуру з характерним асиметричним плануванням. Частина приміщень першого поверху перекрита хрестовими та півциркульними склепіннями з люнетами.
Вистрій головного фасаду зберіг елементи ренесансу. Вікна другого і третього поверхів прикрашені ренесансними профільованими обрамуваннями, над якими поміщені лінійні сандрики. Над вікнами третього поверху поміщені оригінальні ренесансні гротескові маскарони. Будинок завершений аттиком. Незважаючи на перебудови ХІХ ст. будинок зберіг середньовічну планувальну структуру будинку та ренесансний характер фасаду.
Персоналії
Йодок
Ґляч (Jodok
Glacz, Just Glatz, Justus Glac)
– власник
кам'яниці
Юзеф
Енґель (Józef
Engel)
—
архітектор, автор проекту реконструкції
Маврицій
Зільберштайн (Maurycy
Silberstein)
— архітектор, співавтор проекту
встановлення каналізації
Якуб
Соломон Крох (Jakub
Sołomon Kroch)
—
архітектор, співавтор проекту встановлення
каналізації
Генрик
Орлеaн (Henryk
Orlean)
— архітектор, автор проекту реконструкції
Сімхе
Менкес Райхер (Simche
Menkes Reicher)
— власник будинку
Бертольд
Фрухт (Bertold
Frucht)—
співвласник будинку
Рахель
Фрухт
(Rachel
Frucht)
—
співвласниця будинку
Самуель
Фішер (Samuel
Fischer)
—
власник будинку
Реґіна Ціммель
(Regina
Zimmel)—
власниця
будинку
Артур
Шлеєн (Artur
Schleyen)
— архітектор, автор проекту добудови
офіцини
Абрагам
Шутц (Abraham
Schutz)
— власник будинку
Джерела
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3656. Справа на будинок на пл. Ринок, 12. – С. 29, 45, 69-70, 71.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – C. 71.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 49.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 28.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 88.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, nazw ulic i placów król. stół. miasta Lwowa wedlug Rady meijskiej w r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. Lwów: nakładem Karola Wilda. – 1872. – S. 206.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 67. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.
- Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. – Lwów: Nakładem autora. – 1844. – S. 108.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
