Будинок Соломії Крушельницької ID: 253

Коротка біографія Крушельницької. Привласнення майна Крушельницької радянською владою: націоналізація кам'яниці та примусова продаж віллі у Італії за мінімальною компенсацією. Сюжет є частиною теми "Радянська окупація 1939-1941", розробленої в межах програми "Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові".

Історія

У 1903 році Соломія Крушельницька купила кам`яницю при вул. Крашевського, 23. На момент набуття будинку співачка була в зеніті слави: її вже почули в Ла Скала, аплодували у Кракові й Варшаві, вже були позаду гастролі в Одесі і Санкт-Петербурзі, а попереду — тріумфальна роль Мадам Батерфляй в опері Пуччіні, складні для виконання партії у творах Ваґнера і Штрауса, а також гастролі за океаном. Але майже щоліта Соломія Крушельницька приїздила в Галичину на вакації.

Вересень 1939 року застає співачку на відпочинку в Карпатах, у селі Дубина, що недалеко від міста Сколе. Вона не була безпосереднім свідком входження радянської армії до Львова і перших тижнів окупації. До свого будинку (на вул. Крашевського, 23) Крушельницькій вдалось добратись лише місяць після входження радянських військ у Львів, а вже наприкінці листопада 1939 року вона перестала бути власницею цієї кам`яниці: на вимогу радянської адміністрації в міській управі Крушельницька змушена була підписати акт про націоналізацію в присутності племінниці Осипи Бандрівської і тодішнього адміністратора будинку Юліана Дроздовського. З цілого будинку в розпорядженні артистки залишилось тільки чотири кімнати, у яких вона жила із сестрою Ганною до кінця життя.

Оскільки на момент початку Другої світової Соломія Крушельницька була громадянкою Італії, виникає запитання, чому співачка не виїхала з Радянської України. Соломія Крушельницька не вела щоденника. І наскільки відкритою була її творчість, настільки ж закритим для публіки залишалось її приватне життя.

Співачка пережила тут нацистську окупацію і повернення радянської влади. Попри рішення залишитись, мала проблеми з отриманням громадянства СРСР — до 25 вересня 1948 року була підданою Італії, а після залагодження формальностей з громадянством втратила всі права на власність в Італії. Вілла Крушельницької у Віареджо була продана радянським посольством за посередництвом адвоката в Римі, а Соломія Крушельницька отримала невелику грошову компенсацію.

Українська історіографія створила зі Соломії Крушельницької ідеалізований образ української жінки, через який не пробивається світло на дуже цікаве, складне і неординарне життя. Залишається багато питань, особливо до радянського періоду. Крушельницька не була заарештована, з великими труднощами, але їй дозволили працювати в консерваторії. Її ім`я не було настільки відомим і присутнім у публічному просторі, як імена її колег: Філарета Колесси, Станіслава Людкевича та інших.

Джерела