Просп. Шевченка, 27 – будинок готелю (колишній житловий)

Кам’яниця під № 9 на вул. Фредра (альтернативна адреса – № 27 на просп. Шевченка, колишній вул. Академічній) будувалася на місці скверу, що був частиною території, прилеглої до палацу родини Фредрів (Fredro). Цей сквер межував з вуличкою Стіжковою (сучасна Саксаганського), на початку якої зливалися потоки Пасіка та Сорока, утворюючи річку Полтву. Колись тут був місток, на якому до другої половини ХІХ ст. стояла фігура св. Яна Непомука, демонтована під кінець століття. Тоді ж сквер відокремили від навколишніх ділянок.

Чотириповерховий чиншовий будинок на східній стороні Академічної був побудований у 1909 р. за проектом архітектора Збіґнєва Брохвіч Левінського (Brochwicz Lewiński). Власником парцелі і замовником проекту був підприємець Еміль Векслер (Weksler). Упродовж 1909–1944 рр. на партері кам’яниці Векслера містилася кав'ярня “Шкоцька” (“Шотландська”), яка стала місцем збору львівських математиків. Саме у цій кав'ярні Стефан Банах (Banach), видатний представник львівської математичної школи першої половини ХХ ст., відкрив теорію функціонального аналізу, яка пізніше отримала назву “Шкоцька теорія”.

До середини 1930-х рр. львівські математики регулярно збиралися у кав’ярні “Рома” (тепер – кафе “Академічне” на просп. Шевченка, 25). Стефан Банах був серед них центральною фігурою. Після того, як власник “Роми” відмовився обслуговувати вчене товариство в кредит, громада математиків перебралася до розташованої навпроти кав’ярні “Шкоцької”.

За кухлем пива Банах та його колеги розв’язували складні математичні задачі, вели дискусії. Столи у кав'ярні були з мармуровими стільницями, на яких гості за допомогою хімічного олівця писали рівняння (потім працівники закладу змушені були витирати ці записи). Саме у “Шкоцькій” Банах бив рекорди за швидкістю розв’язування задач.

Спочатку він не робив записів на папері, лише усно повідомляючи колег про свої наукові ідеї. У 1935 р. (за іншими даними – у 1933), після того, як дружина купила йому великий блокнот, Банах почав нотувати свої формули та теореми. Цей блокнот зберігався у кав’ярні. Щодня кельнер приносив його власникові, а перед закриттям закладу клав до схованки. Перший запис у блокноті був зроблений 17 липня 1935 року, останній – 31 березня 1941 року.

На той час Стефан Банах став деканом фізико-математичного факультету Львівського університету (з 1940 р.). У книзі збереглися записи, пов’язані з вирішенням 193 математичних проблем. Особисто Банах записав 14 задач, його колеги Улям (Ulam) та Мазур (Mazur) – відповідно, 40 та 24; колективно було розроблено 40 задач.

Стефан Банах помер у Львові 31 серпня 1945 року. Великий блокнот, відомий як “Шкоцька книга”, після смерті вченого перейшов до його сина і був вивезений до Вроцлава. У 1945–1948 рр. послідовники Банаха і далі вели записи в ньому, але вже під назвою “Нової шкоцької книги”. Отже, найменування всесвітньо відомої теоретичної праці походить від назви кав’ярні.

Будинок № 9 на вул. Фредра є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення (рішення сесії Львівського облвиконкому № 330 від 24. 06. 1986 р.), ох. № 731-М (Лв), та пам’яткою історії місцевого значення (сесія облвиконкому № 183 від 05. 05. 1972 р.), ох. № 1232.