Вул. Старознесенська – парк “Знесіння”
Архітектура
Регіональний ландшафтний парк “Знесіння” займає значну частину території північно-східної частини Львова.
Його межу на півночі фіксує залізнична колія, прокладена на схід від станції Підзамче, яка відділяє парк від району Нового Знесіння. На заході межі парку окреслюють вулиці Кривоноса й Опришківська; на сході – Богданівська; на півдні – Мучна, Піскова, Лисенка.
Охоронна зона парку має ширші межі. Абрис її території: з півночі вул. Хмельницького, зі сходу – Глинянський тракт, з півдня – Личаківська, з заходу – Винниченка. Територія парку та прилеглої охоронної зони включає історичні терени приміських сіл Знесіння та Кривчиці.
Рельєф парку формує пасмо височин, основну ланку якого становлять Знесінські пагорби – узгір’я історичного Кайзервальду. Найвища точка тут – 377 м над рівнем моря. Гребенем гряди прокладена головна алея, яка ділить парк на північну та південну частини. Під північними схилами трактом йде забудова Старого Знесіння, “хребет” якої становить вулиця Старознесенська, що проходить через лісопарковий масив з заходу на схід, паралельно залізниці.
У межах охоронної зони розташовуються декілька пагорбів: на захід від гряди – гора Лева (388 м над рівнем моря); південніше, з боку вул. Лисенка – гора Стефана над парком стрільниці та Змієва (Вовча) гора над будівлею обласної дитячої лікарні. На північний захід від Знесінської гряди знаходяться гори Баба (Рід) та Хом (Хомець). Гряда та згадані пагорби формують північно-західний край Подільської височини.
У парку протікають потічки Глибокий, Кривчицький та Хомець, які є притоками ріки Полтви.
У межах охоронної зони Знесіння зосереджується велике розмаїття архітектурних об’єктів: бачимо тут церкви, промислові й інженерні будівлі, цвинтарі, спортивні об'єкти, суцільну міську забудову і малоповерхову приміського типу з садами, а також пам’ятки традиційного дерев’яного будівництва та майданчики археологічних розкопок. Комплекс цих різнорідних пам’яток перемежовується зеленими масивами парку.
До архітектурних об’єктів паркової зони належать також колишній костел св. Войцеха середини ХVІІ ст. (теперішня церква св. Йосафата і всіх українських мучеників УГКЦ), розташований під горою Лева, та церква Вознесіння Господнього на вул. Старознесенській (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). По сусідству знаходиться історичне кладовище – цвинтар Старого Знесіння. У північно-західній частині, з боку станції “Підзамче”, з парком межують промислові підприємства – фармацевтична фабрика, лікеро-горілчаний завод, склозавод. З південного боку – в районі вул. Лисенка – акцентом архітектурної панорами є колишній костел Серця Ісусового (церква св. Йоана Золотоустого) другої половини ХІХ ст.
У центрі парку “Знесіння” розташовується музей народної архітектури і побуту “Шевченківський гай”. На території парку, у західній частині, облаштовані траси лижних спусків.
За словами Івана Крип’якевича, “Кайзервальд простягається в напрямі до Знесіння та Кривчиць і опадає вниз стрімкими ярами, по яких весною біжать потічки. Яри місцями поросли корчами, місцями штучно заліснені; над ними в’ється дорога з кам’яними містками. Весною, як земля вкриється білим квітом, Кайзервальд має багато краси й принади» (Крип’якевич, 1991, 92–93).
У межах парку та охоронної зони можна побачити різноманітні ландшафти, як природні, так і штучні. Тут є лісисті пагорби з мережею стежок і галявин, яри і тераси, долини з озерами та малими потоками. Біля західного краю паркової території розміщено оглядові майданчики, звідки відкриваються панорами Високого замку і північної частини Львова (Посацький, 2008, 603–604).
Після того, як старий буковий ліс Знесіння був вирубаний на дрова, великі площі були повторно засаджені деревами, які легко приймаються і швидко ростуть – тополею, акацією, кленом, червоним дубом, сосною та ін. Є ділянки, вкриті унікальною реліктовою лісовою та степовою флорою (Посацький, 2008, 603–604).
На оголених схилах знесінських пагорбів можна побачити скам’янілі залишки дерев та морські мушлі – слід давніх геологічних епох.
Площа парку становить 312 га, з охоронною зоною – 785,7 га. Територія скансена охоплює близько 84 га.
Персоналії
- Влодко (Володимир) Кауфман – Художник, графік, живописець, перформер, куратор. З 1974 року живе і працює у Львові. На території парку Кауфман проводив кілька гепенінгів
- Сергій Якунін – Художник, працює у жанрах інсталяції, скульптури, фотографії, відео та лендарту. Живе і працює у Львові. Сергій Якунін був учасником ленд-арт фестивалю на території парку
Алембеки (Alembek), міщанська родина, власники маєтку.
Драган Михайло – історик мистецтва.
Йосиф II (Joseph II) – імператор з династії Габсбурґів.
Кісєльки (Kisielka) – міщанська родина, власники лікувального закладу.
Крип’якевич Іван – історик.
Лоншани (Lonszan, Longchamps) – міщанська родина, власники
маєтку.
Шараневич Ісидор (Izydor Szaraniewicz) – історик.
Шептицький Андрей – греко-католицький митрополит.
Яворський Францішек (Franciszek
Jaworski) –
історик.
Джерела
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові (Львів: Каменяр, 1991).
- Посацький Б. Архітектура тоталітаризму (1940-1956) // Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ – ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов (Львів: Центр Європи, 2008), 578–605.
- Jaworski F. Lwόw stary i wczorajszy (szkice i opowiadania): Z ilustracyami. Wydanie drugie poprawione (Lwów, 1911).
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення