Вул. Медова, 3 – синагога "Ор Шемеш" (не існує)
Синагога "Ор Шемеш" ("Промінь сонця") була однією з хасидських синагог Львова. Вона стояла на лівому березі Полтви у рядовій забудові вулиці й була невеликою, проте яскравою спорудою з синагогальною архітектонікою, що вирізнялася орієнтальним декором. Зруйнована німецькими нацистами під час окупації Львова.
Історія
4 травня 1902 рік — затвердження проекту синагоги Саломона Рімера.
1902 рік – зведення споруди.
Синагога "Ор Шемеш" ("Промінь сонця") була збудована 1902 року за проектом архітектора Соломона Рімера (Salomon Riemer). Вона постала на лівому березі Полтви, у рядовій забудові короткої вулиці Медової, що вела від Сонячної (тепер — Куліша) до моста через ріку. Цю частину міста компактно заселили юдеї після Конституції 1867 року, коли були зліквідовані обидва львівські ґетто. Німецькі нацисти зруйнували синагогу "Ор Шемеш" разом з іншими юдейськими святинями під час окупації Львова.
Пов'язані історії
Архітектура
Синагога "Ор Шемеш" була невеликою спорудою у рядовій забудові вулиці. На тлі житлових будинків вирізнялася великими арковими вікнами, які підкреслювали її сакральне призначення. Вимурувана з цегли на прямокутному, витягненому з півночі на південь, плані (14,0х9,50 м), вкрита двосхилим дахом.
Традиційні синагогальні приміщення — чоловічий молитовний зал та жіноча галерея езрат нашим — прочитувалися в композиції чільного фасаду. Молитовний зал підкреслювали три великі півциркульні вікна. У двоярусній частині фасаду з двома входами і невеликими арковими вікнами розпізнавалася жіноча галерея над пулишем. Вхід до головного молитовного залу вів через сіни. Розташований поруч другий вхід провадив до кімнати шкільника (через коридор) і до жіночої молитовні на галереї — по сходах, влаштованих у флігелі.
В архітектурному вистрої чільного фасаду синагоги поєднувалися елементи класицистичного напряму рундбоґен — ідеться про характерний романський аркатурний поясок під профільованим вінцевим карнизом, та орієнтальні мотиви — передусім у декорі вікон. Круглі вікна на осях аркових вікон, розташовані у верхній частині фасаду, уподібнювали споруду до Передміської та міської синагог, і вказували на її синагогальне призначення.
Майже квадратовий у плані (7,80х8,00 м) 8-метрової висоти молитовний зал освітлювався крізь шість вікон (по три з північної та південної стін); посередині розташовувалася біма, а на осі східної стіни — ніша Тори. Жіноча галерея мала огородження.
Персоналії
Соломон Рімер (Salomon Riemer) — архітектор.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/670.
- Бойко О., Синагоги Львова (Львів: Класика, 2008).