...

Пл. Яворського – пам'ятник Станіславу Яблоновському (не існує)

ID: 99

Монумент коронному гетьману, львів'янину, захиснику Львова від татар у 1695 році, був найстарішим світським пам'ятником у місті. Його встановили у 1752-1754 роках, ймовірний автор — скульптор Себастьян Фесінґер. Встановлений спершу на площі біля єзуїтської колегії (сучасна площа Яворського), пам'ятник двічі змінював локацію, а після Другої світової війни зник за невідомих обставин.

Історія

Встановлений у 1752-1754 роках, цей пам'ятник був першим у Львові, який вшановував світську особу. Вважається, що його встановили вдячні мешканці Львова — 1695 року коронний гетьман Станіслав Яблоновський успішно керував обороною міста від татарського війська. Ймовірно, автором барокової фігури був відомий скульптор Себастьян Фесінґер (Biriulow, 2007, 14-15).

Спочатку монумент розміщувався біля єзуїтського костелу, на сучасній пл. Яворського, так як гетьман був фундатором ордену єзуїтів, а відтак похованим у крипті їхнього костелу у 1702 році. З приходом у 1772 році австрійської влади, та, зокрема, переобладнанням будівлі єзуїтського монастиря на суд, пам'ятник усунули і впродовж тривалого часу про скульптуру нічого не було відомо. Близько 1857 року журналіст і краєзнавець Іполіт Ступницький (Hipolit Stupnicki) віднайшов його та ініціював його реставрацію. Після відновлення (біля 1859 року) пам'ятник встановили на центральному львівському променаді — місці колишніх оборонних валів. Таким чином, вулиця названа у честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга (Karl Ludwig Strasse/ulica Karla Ludwika), стала відомою як Гетьманські вали.

1932 року монумент перенесли на його попереднє місце — сучасну площу Яворського, що спричинило перейменування площі на честь гетьмана. Після Другої світової війни пам'ятник зник за невідомих обставин. 1980 року на цій площі встановили пам'ятний знак "Борцям за Владу Рад" — підпільній організації "Народна гвардія ім. І. Франка" що діяла у 1942-1944 роках. Його демонтували на початку 1990-х років. Сьогодні площа є частиною пішохідної зони середмістя, частину її території використовують кав'ярні для розміщення терас і столиків. 

Пов'язані історії

Архітектура

Пам'ятник був виконаний з білого каменю, у бароковій манері. Фігура Яблоновського у зріст людини стояла на п'єдесталі, на полях якого розміщувалися написи, а з тилу — герб. Гетьман був зображений у церемоніальному обладунку і мантії, з булавою (атрибутом гетьмана) у правій руці, а лівою рукою притримував плащ. Коли пам'ятник розміщувався на Гетьманських валах, він був оточений неоготичною огорожею з відлитих металевих елементів.

На фото пам'ятника 1860-1870 років, коли ще не існувало будівлі Промислового музею (тепер Національного — проспекті Свободи, 20), за пам'ятником помітна класицистична забудова середини ХІХ століття: попередній будинок на проспекті Свободи, 22, а також два будинки, що вже не існують. Сьогодні на їхньому місці розташований т. зв. Вернісаж.

Пов'язані місця

Опис

Алеї просп. Свободи (колишніх Гетьманських валів)

Детальніше про місце

Персоналії

Себастьян Фесінґер (Sebastian Fessinger) — львівський скульптор німецького походження у XVIII столітті

Джерела

1. "Zrestaurowany pomnik Hetmana Jabłonowskiego", Dziennik literacki, 1860, nr 38, s. 303-304
2. Przegląd polityczny powszechny, 16/5/1860, nr 39
3. Postęp, 1860, nr 1, s. 14-16
4. "Stanisław Jabłonowski, hetman wielki koronny", Przyjaciel Domowy, 9 28/02/1857, s.68-69
5. Stanisław Kunasiewicz, Przechadzki archeologiczne po Lwowie, Z. 1. (Lwów, Drukarnia Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1874), s. 12-14
6. Jurij Biriulow, "Klasycyzm w rzeźbie lwowskiej XVIII i 1. połowy XIX w.", Rzeźba lwowska, (Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), s. 14-15
7. Jurij Biriulow, "Nurt romantyczny w rzeźbie lwowskiej (1850-1870)", Rzeźba lwowska, (Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), s. 63
8. Markian Prokopovych, Habsburg Lemberg: Architecture, Public Space, and Politics in the Galician Capital, 1772-1914, (West Lafayette, Indiana; Purdue University Press, 2008),  pp.90-91
9. Ігор Мельник, Роман Масик, Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, (Львів: Центр Європи, 2012), с. 44-45, 100-101

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення