Просп. Шевченка – колишній пам'ятник Корнелю Уєйському
Пам'ятник Корнелю Уєйському, "останньому великому поетові епохи романтизму" встановили за ініціативи Літературно-мистецького кола біля будинку Міського казино у 1901 році. Його виконав скульптор Антоній Попель. Після Другої світової війни монумент перевезли до Щеціна (Польща).
Архітектура
У час встановлення пам'ятника посеред вулиці Академічної (тепер проспект Шевченка) розміщувалися три озеленені зони — одна кругла у центрі та дві видовжені. Посеред круглої розмістили монумент — бронзовий бюст письменника на високому гранітному п'єдесталі з бронзовими лірою (символом поетів) та розірваними кайданами у підніжжі. Пам'ятник постав на центральній осі будинку казино, навпроти головного входу. Звернений обличчям до проспекту, монумент став у певній мірі візитівкою Казино і Літературно-мистецького кола. Спершу позаду пам'ятника висадили декілька дерев, а спереду облаштували клумбу з квітами та невисокими кущами. Після реконструкції проспекту у кінці 1920-х років пам'ятник опинився між двома паралельними рядами тополь. Після зрізання цих дерев і насадження на їх місці рядів кулястих кленів у 1990-х роках місце, де раніше розміщувався пам'ятник, не вирізняється зі свого оточення.
Пов'язані місця
Персоналії
Джерела
1. "Kronika. Pomnik Kornela
Ujejskiego", Gazeta Lwowska, 1901, №96, 3
2. "Odezwa w sprawie pomnika Kornela Ujejskiego", Dziennik
Polski, 1897, №283, 3
2. Jurij Biriulow, "Antoni Popiel — twórca pomnika Mickiewicza",
Rzeźba lwowska,
(Warszawa: Wydawnictwo Neriton, 2007), 120
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення