...

Пл. Міцкевича, 10 – кінотеатр (не існує)

ID: 1721

У попередньому будинку за адресою пл. Міцкевича, 10 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: "Ванда" (1908–1909), "Байка" (1909–1912), "Геліос" (1912–1917), "Фатаморгана" (1917–1931), "Міраж" (1931–1939), "Кінотеатр хроніки" (1939–1940), "Централь" (1942–1944) "Кінотеатр ім. І. Франка" (1944–1990-і). Будинок демонтовано у січні 1998 р.

Історія

Кінотеатр був розташований у будинку на сучасній пл. Міцкевича, 10 (колишній пл. Маріацькій).

"Ванда" ("Wanda")

Кінотеатр "Ванда" ("Wanda") заснований 1908 р. у приміщенні Католицького дому управою львівського філіалу віденського просвітного товариства "Уранія" (“Urania”). Його керівниками були Герман Опат (Herman Opat), Юзеф Яскульський (Józef Jaskólski) і Едмунд Лібанський (Edmund Libański). Цей кінотеатр належав також до просвітної мережі "Wiedzа", яка діяла на теренах Галичини і Силезії та була пов'язана з соціал-демократичними колами.

"Байка" ("Bajka")

У 1909 р. назву цього кінотеатру змінено на "Байка" ("Bajka"). Це був перший кінотеатр Львова, який встановив світлову рекламу.

"Геліос" ("Helios")

У 1912 р. Герман Опат переніс сюди "Геліос" ("Helios") із Католицького дому на вул. Городоцькій, 36. "Kurjer Lwowski" у січні 1915 р., під час російської окупації Львова, повідомляв, що фільми у цьому кінотеатрі демонструються з польськими, а деякі з польськими і російськими титрами.

"Фатаморгана" ("Fatamorgana")

У 1917 р. назва змінюється на "Фатаморгана" ("Fatamorgana"). Власником була управа “Уранії” у Львові (Герман Опат, Юзеф Яскульськийі Едмунд Лібанські). У 1926 р. власником стає відомий львівський ресторатор Генрик Атляс (Henryk Atlas).

"Міраж" ("Miraż")

У 1931 р. відбувається ще одна зміна назви – кінотеатр перейменовано на "Міраж" ("Miraż"). Під цією назвою кінотеатр діяв до Другої світової війни. Власниками були родина Кульманів (Kulman), Станіслава Козловська (Stanisława Kozłowska) і В. Д. Левицький (W. D. Lewicki). Родині Кульманів належала апаратура, а Левицькому – саме приміщення. Глядацька зала кінотеатру містила 329 місць. Кінотеатр був середньої успішності.

"Кінотеатр хроніки" ("Kinoteatr kroniki"), 
"Централь" ("Zentral")

Відомо, що наступну назву, "Кінотеатр хроніки" ("Kinoteatr kroniki") (1939–1940 рр.), під час нацистської окупації у 1942 р. змінено на "Централь" ("Zentral").

"Кінотеатр ім. Івана Франка"

З 1944 р. за адресою вул. Валова, 1 діяв Кінотеатр ім. Івана Франка. На 1944 р. у кінотеатрі було 293 місць для глядачів і в середньому відбувалось 2 кіносеанси на день. Завантаженість сеансів глядачами становила близько 35% на дорослі сеанси і 25% – на дитячі. За місцем розташування та характеристикою глядацького залу, кінотеатр належав до другої категорії кінотеатрів Львова. Основою репертуару були повторні покази кінострічок (різниця між прем’єрою у львівських кінотеатрах і повторним показом фільму тут була в середньому місяць). Вибір репертуару здійснювала дирекція кінотеатру. На 1966 р. у Кінотеатрі ім. Івана Франка налічувалось 19,5 штатних одиниць. За цей рік кінотеатр відвідало 580,844 глядачів (згідно перепису населення 1959 р., у Львові проживало на цей рік 410,7 тис. осіб). Це був досить популярний кінотеатр. Саме керівництво кінотеатру пояснювало свій успіх хорошим підбором фільмів: “…основне це підбір кінофільмів, що відповідають потребам нашого глядача, з яким у нас ведеться постійне спілкування, як особисто так і письмово по заявках”.

У 1987 р. у будинку сталась пожежа. У звітах за 1989 р. ще згадується, що Кінотеатр ім. Івана Франка (219 місць) за рік відвідало 247,716 глядачів, а у 1990 р. тут відбувалося в середньому 10 кіносеансів на день.

Будинок, що дійшов до стану руйнації, демонтували у січні 1998 р.

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Пл. Міцкевича, 10 – будинок "Укрсоцбанку"

Детальніше про місце

Персоналії

Атлас, Генрик (Henryk Atlas) — відомий львівський ресторатор, один з власників кінотеатру
Козловська, Станіслава (Stanisława Kozłowska) — одна з власниць кінотеатру
Кульмани (Kulmann) — одні з власників кінотеатру
Левицький, В. Д. (W. D. Lewicki) — один з власників кінотеатру
Лібанський, Едмунд (Edmund Libański) — один з власників кінотеатру
Опат, Герман (Herman Opat) — один з власників кінотеатру
Яскульський, Юзеф (Józef Jaskólski) — один з власників кінотеатру

Джерела

  1. Chwila, 1939, 8 wrzesznia.
  2. Dziennik Polski, 1938, №249.
  3. Taschenjahrbuch 1943: Für den deutschen Generalgouvernement (Krakau: ZKW Druck, 1943).
  4. Z kinematografii, Kurjer Lwowski, 1915, №16, 3.
  5. Вільна Україна, 1946: №№ 227, 232;
  6. Вільна Україна, 1949, №105;
  7. Вільна Україна, 1958, № 260.
  8. Вільна Україна, 1965, №57.
  9. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 1/56/158.
  10. ДАЛО 7/3/638.
  11. ДАЛО Р-1339/1/32.
  12. ДАЛО Р-1339/1/4.
  13. ДАЛО Р-1339/1/603.
  14. ДАЛО Р-1339/1/624.
  15. ДАЛО Р-1339/2/54.
  16. Львовская Правда, 1948, № 112.
  17. Львовская Правда, 1955 р., №111.
  18. Львовская Правда, 1958 р., №170.
  19. Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
  20. Львов: Справочник (Львів: Вільна Україна, 1949).
  21. Приватна збірка П. Ґранкіна.
  22. Радянський Львів: 1939–1955 (Львів, 1956).
  23. Роман Генега, Радянський кінематограф у Львові в перше повоєнне десятиліття, Український історичний журнал, 2011, №2, 106-122.
  24. Справочник Львовской АТС (Львов, 1954).
Автори опису – Павло Кучерський, Оксана Лепак
Редактор – Ольга Заречнюк 
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення