Вул. Менцинського, 03 – житловий будинок

Будинок розміщений у рядовій забудові вулиці, що складається іх кам'яниць у стилях класицизму, історизму, "декоративної" та "раціональної" сецесії. Безпосередньо межує з триповерховими будинками в стилі бідермаєр (вул. Менцинського, 1,5,7).

Будинок первісно збудований як чиншова, тобто приміщення здавалися в оренду для житла на верхніх поверхах та офісів або крамниць на першому поверсі. Чотириповерховий, у плані двотрактовий, накритий двосхилим дахом. Розташований на ділянці неправильної форми, що звужується від ширшої головної будівлі вглиб. Разом із ділянкою будинку №1 утворює майже правильний прямокутник.

*

Брама у центрі фасаду веде до широкого проїзду, а звідти — до великого подвір'я неправильної форми, що забудоване три- та чотириповерховими офіцинами.

Перший поверх кам'яниці первісно займали численні крамниці, по вісім в обох трактах. Входи до крамниць влаштовувалися з головного фасаду, і з подвір'я, і з проїзду. Більшість входів сьогодні замуровані, а приміщення об'єднані у більші.

Справа в глибині проїзду є вхід до просторої сходової клітки, що у плані утворює квадрат із дещо більшим вписаним колом, по якому розташовані сходові марші. Об'єм сходової клітки циліндричний, із внутрішнім круглим отвором для огляду та вентиляції. Перший – третій поверхи мають висоту 4,15 м, а надбудований четвертий поверх нижчий — 3,5 м.

Зі сходових майданчиків можна вийти на балкони-галереї, що опоясують тильний фасад головного будинку та фасади офіцин. На торцях майданчиків дзеркально розташовані входи до квартир. Зміщення сходової клітки у праву частину будинку спричинило поділ кожного поверху на два різних за площею помешкання. На других-третіх поверхах більше помешкання є п'ятикімнатним з великою кухнею з коморою, ванною із суміщеним санвузлом та окремий санвузлом, з входом із передпокою. Менша квартира також п'ятикімнатна, але значно менша, має  маленьку кухню та суміщений із ванною санвузол. В обох типах помешкань кухні розташовані з тильного фасаду, а санвузли з ваннами — всередині помешкання, неосвітлені. З кухонь обох квартир є вихід на балкон з боку подвір'я. На нижчому четвертому поверсі влаштовані одна чотири- і дві трикімнатних квартири з невеликими кухнями та відповідно трьома суміщеними санвузлами. Вхід до помешкання при граничному мурі з будинком №1 влаштований з балкону. Усі кімнати, як це було традиційно для тогочасної львівської архітектури, є прохідними.

Вхід на горище був влаштований через люк по драбині зі сходового майданчика четвертого поверху.

У офіцинах на кожному поверсі розташовані в середньому по п'ять двокімнатних квартир із кухнями, ванними та суміщеними санвузлами. Потрапити до них можна через балкони, вихід на які є як із головного будинку, так і з трьох сходових кліток із подвір'я.

*

Одинадцятивіконний фасад симетричний. За засадами класицистичної композиції головна вісь додатково підкреслена центральною частиною з масивним балконом другого поверху та декоративними арками над вікнами.

Площина першого поверху почленована рельєфним рустом та відокремлена карнизом. Другий та третій поверхи об'єднані масивними канельованими коринфськими пілястрами, увінчаними антаблементом. Для гармонійного поєднання з сусідніми триповерховими фасадами четвертий (надбудований) поверх вирішений як аттиковий. Тут помітне використання теми стилізованого ренесансного аттика з обелісків та волют, аналогічно, наприклад, до Чорної кам'яниці (пл. Ринок, 4). За стилізовані обеліски правлять пілястри, розташовані між вікнами.

Усі отвори прямокутні, вирішені лаконічно. Всі вікна одного розміру (за винятком більших вітрин та менших вікон четвертого поверху). Вікна четвертого поверху, а також брама мають профільовані обрамлення.

Лейтмотив декору на фасаді — орнамент із завитків та листя кількох видів рослин. Між вікнами другого і третього поверху між пілястрами проходить широкий ліпний фриз з чергуванням орнаментів двох видів зі стилізованим маковим та акантовим листям, невеличкими розетами та завитками, з'єднаними між собою ліпними хомутиками (як у ковальстві). На ризаліті замість фризу — декоративні арки з архівольтами. У їхніх тимпанах рельєфи із завитками, акантовим та виноградним листям. Антревольти прикрашені ліпниною у формі виноградної лози. Під усіма вікнами другого поверху — неоренесансні гірлянди. На рівні четвертого поверху завитки з'являються у хвилястому меандрі фризу, у стилізованих іонічних капітелях та увінчують пілястри масивними пальметами у вигляді зустрічних волют із королівськими ліліями. На поєднанні завитків базується і кований орнамент огорожі балкону у неоренесансній стилістиці. Огорожа складається з восьми прясел. По горизонталі огорожа зміцнена штабами, через що внизу утворилась широка смуга зі своєрідним меандром із завитків, а вгорі — вужча смуга, із стилізованими стрілами з квітками (цитата з ампіру). Хомути для з'єднання кованих елементів виконані у вигляді королівських лілій.

Балконна плита підтримується чотирма масивними білокам'яними кронштейнами з волютами та характерним для ампіру маковим листям. Без сумніву, кронштейни, типові для львівських будинків першої половини ХІХ ст., залишились від класицистичного фасаду. Очевидно, цей декор послугував базою для створення нових орнаментів всього фасаду у 1912-1913 рр.

*

Стилістичний аналіз фасаду кам'яниці дозволяє припустити, що реконструкція 1912-1913 рр. змінила (а також додала) лише частину декору, зберігши при цьому автентичні розміри усіх конструктивних елементів та характерну ампірну композицію фасаду. Порівнюючи фасади будинків №№ 3 та 5, зауважуємо в них подібні композиційні прийоми: аналогічні центральний ризаліт, канельовані пілястри та декоративні арки над вікнами другого поверху. Проте весь декор на фасаді будинку №5, що зберігся без перебудов, зосереджений лише на центральному ризаліті, згідно з властивим класицизму принципом ієрархії. Можливо, у подібно виглядав і фасад будинку №3.

Інтер'єр проїзду зберіг характерну для середини ХІХ ст. структуру з проїжджою частиною вимощеною дрібними плитками охристого кольору, і з широкими кам'яними хідниками  з боків. У стінах проїзду розташовувалися портали входів до крамниць (замуровані). Проїзд із двох боків має ідентичні дерев'яними брами з хвіртками. Стіни поділені пілястрами із подвійними кронштейнами, на які спираються декоративні балки. Квадратні поля між балками оздоблені дзеркалами, по кутах розташовані декоративні овали з волютами, а в центрі — бронзові гаки на світильники. Між пілястрами поля поділені на два дзеркала, між якими розміщений стилізований картуш із завитками та цехіновим орнаментом. Опорядження стін проїзду та сходової клітки характерне для раціональної сецесії, проте вишуканий дизайн проїзду спотворений сучасним пофарбуванням стін із нефаховою імітацією мармуру, а також проведеними зверху трубами і дротами. Нижня частина стін руйнується.

Дерев'яні двостулкові двері ведуть з проїзду до циліндричної у плані сходової клітки. Для освітлення сходового майданчика влаштоване велике вікно, у якому збереглася автентична столярка. Дизайн сходової клітки унікальни1 для Львова. Кам'яний сходовий марш починається масивним кам'яним стовпом що увінчувався ліхтарем. Огородження сходів коване, з латунним поруччям. Збереглися латунні гаки на сходинках для палиць, що підтримували килим. Огородження поділене на квадрати, в кожен з яких вписані динамічно трактовані ковані квіти-калли. Секції з боків обмежені дзеркальними завитками. Покриття підлог — терацове, з поєднанням сірого та чорного кольорів.

Нижня частина стіни сходової клітки відокремлена високим цоколем, обличкованим плитами штучного мармуру рожевого та бежевого відтінків та обмеженим згори та знизу смугами з чорного мармуру. По всій довжині стіни цоколь декорований метрично розташованими мозаїчними панно, обрамленими рожевим, а проміжки між ними — бежевим мармуром. Викривлена площина стіни створює багаті світлові та кольорові ефекти поєднання блискучої поверхні мармуру, блиску камінців мозаїки (особливо золотої смальти) та матової верхньої частини стіни. Тематика панно характерна сецесії, це — зображення місцевих видів рослин — братків, півників, маків. Ці мозаїки демонструють красу ручної праці (на противагу машинному виробництву) та унікальність твору мистецтва, оскільки кожна композиція дещо відрізняється. Зображення квітів виконані натуралістично (на окремих панно є більше 30 відтінків), розташовані на світлому тлі та обрамлені мозаїчними рядами контрастних кольорів (золотого, чорного, зеленого, коричневого).

*

Входи до квартир на сходових майданчиках другого та четвертого поверхів обрамлені чорним мармуром, над ними —ліпні супрапорти. Деякі входи зберегли автентичну столярку з бронзовими клямками та завісами. Над входами до окремих квартир збереглись інкрустовані елементи — картуш  та номер квартири. Збоку від входів були влаштовані дзеркала (не збереглися) з рамами та широкими п'єдесталами, що могли слугувати поличками для речей.

Усі виходи на балкони-галереї зберегли автентичну столярку.

По центру стелі сходової клітки розташоване кругле дзеркало, площини навколо якого розділене на сегменти. На стелі сходової клітки та на кожному сходовому майданчику, так само як у проїзді, збереглися бронзові гачки. Таким чином, в будинку було 11 бронзових світильників (усі втрачені).