Вул. Листопадового чину, 05 – житловий будинок
Архітектура
Будинок на вул. Листопадового чину, 5 – колишня кам’яниця Кароля Зеновича – займає ділянку прямокутної форми, включену в периметр суцільної забудови університетського кварталу, і формує інтегральний блок з сусіднім будинком №3 на тій же вулиці. Дві будівлі є "близнючками": вони проектувалися одним архітектором (Юліаном Цибульським) і будувалися одночасно, форми їхніх фасадів і схеми планування повторюються у дзеркальному відображенні. Симетричний чільний фасад є спільним для двох домів. Будинку №5 належить його права половина – 7 вікон.
Фасад вибудовується по регуляційній лінії вул. Листопадового чину. З правого боку компонується тривіконний пристінок, на виступі якого на рівні 2-го поверху розміщено широкий балкон, а над ним – вужчий балкон 3-го поверху. З краю, біля західного межового муру, встановлено ще 3 балкони. З лівого боку влаштовано портал наскрізного проїзду у двір. В композиції фасадної стіни використовується різноманітне оформлення віконних прорізів: на 3-му поверсі вікна доповнені трикутними сандриками і карнизами-поличками, віконні прорізи 2-го поверху мають завершення лучкової форми. Усі вікна та в’їзна брама – у профільованих обрамуваннях.
Нижню частину фасадної стіни, членованої по горизонталі вузьким карнизом, оформлено смугами русту. Верхній ярус викладено нетинькованою лицювальною цеглою. Горішній карниз оздоблено смужками овів, дентикулів та ліпними консолями. На окрему увагу заслуговують консолі балкону з масками химер (2-й поверх) та лев’ячий маскарон із картушем, на якому позначено дату завершення будівництва – "1897" (між 3-м і 4-м поверхами). Будинок №5 зберіг наметову конструкцію високого "французького" даху, розміщеного над пристінком, та люкарни. Він є пам’яткою архітектури доби пізнього історизму, в декоративному опорядженні якої стилізуються мотиви бароко і маньєризму.
Корпус будинку складається з фронтальної частини, яка містить 2 тракти кімнат, сполучених за коридорно-анфіладним принципом, та з Г-подібної в плані офіцини, яка охоплює внутрішній двір. Головна сходова клітка має вихід у проїзд, прокладений з вулиці до подвір’я. У куті між трактами офіцини влаштовано ще одні сходи. Дворові фасади не мають декоративного опорядження, на рівні верхнього поверху розташована балконна галерея.
Сьогодні колишня чиншова кам’яниця Зеновича перетворилася на університетський корпус. Її житлові приміщення, відповідно, були адаптовані до навчальних функцій. Будинок №5 на вул. Листопадового чину сполучено переходами з прилеглим до нього північним крилом головного корпусу ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська, 1).Персоналії
Герман та Йоанна Датнери (Herman, Joanna Dattner) – власники кам’яниці Зеновича з 1910 р.
Зиґмунт Кендзерський (Zygmunt Kędzierski) – архітектор, автор проекту
реконструкцій офіцини на вул. Міцкевича,
3.
Йозеф Колішер (Józef Kolischer) – власник "реальності" №586 2/4 близько 1862 р.
Кароль Зенович (Karol Zenowicz) – співвласник парцелі №586 2/4, який отримав західну
половину "ґрунту"
і у 1896 р. замовив тут, на вул. Міцкевича, 3, кам’яницю; згодом провів
реконструкцію офіцини.
Марія Криґовська (Maria Krygowska) – власниця
кам’яниці Зеновича у 1908–1910 рр.
Мечислав Пшездзецький (Mieczysław Przeździecki) – граф, власник "реальності" №586 2/4 у 1872 р.
Олександр Зайдлер (Aleksander Zajdler) – інтендант Університету Яна-Казимира у 1926 р.
Станіслав Брикчинський (Stanisław Brykczyński) – власник "реальності" №586 2/4 у 1873 р.
Тадеуш Соловій (Tadeusz Sołowij) – співвласник парцелі №586 2/4, який отримав східну
половину "ґрунту"
і у 1896 р. замовив тут, на вул. Міцкевича, 5, кам’яницю.
Юліан Цибульський (Julian Cybulski) – архітектор, автор проектів кам’яниць №№ 3 і 5 на вул. Міцкевича.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/1219.
- ДАЛО 2/2/1220.
- ДАЛО 2/2/1222.
Літературний редактор – Юлія Павлишин