Вул. Лисенка, 45 – каплиця св. Косми і Дам’яна (кол. каплиця Святої Родини)

ID: 1574

кол. адреса: Куркова, 45 (конскрипційний № 56 4/4); адреса до 1912 р. – Куркова, 37. Колишній монастир сс. Францисканок Родини Марії (ss. Franciszkanek Rodziny Marii). Тепер (2010 р.) - Каплиця Святих Безсеребреників Косми і Дем'яна УГКЦ. Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 1625 – лікарня 1-а інфекційна (монастир костьолу) – XVII ст. (? – так вказано у реєстрі).

Історія

На плані Львова з передмістями 1844 року на цій ділянці зображено невеликі будівлі.

У 1888 р. графиня Кароліна Рачинська (Karolina Raczyńska), що походила з баварської князівської родини Еттінген-Валлерштайн, та її чоловік Кароль Едвард придбали ділянку, на якій стояли два муровані будиночки, у яких поселилися черниці ліквідованого пруською владою в Познані монастиря сс. Кармеліток Босих. Для них у 1889–1890 рр. збудували за проектом Юзефа Каєтана Яворського невелику неороманську каплицю Матері Божої Неустанної Помочі і монастир. Монастир виявився замалий для Кармеліток Босих і коштом Рачинських для них збудували нову обитель з костелом на вул. Крижовій (тепер Генерала Чупринки, 70). Кармелітки переселилися туди наприкінці 1895 р.

Натомість монастир на Курковій придбали у 1897 р. сестри Францисканки Родини Марії, ордену, заснованого у 1857 р. в Санкт-Петербурзі архієпископом Зиґмунтом Щенсним Фелінським (Zygmunt Szczęsny Feliński). У 1903 р. фірмою Івана Левинського здійснена розбудова монастиря. У 1946 р. францисканки виїхали до Польщі, а в монастирі створено інфекційну лікарню. Каплиця, позбавлена свого декору, виконувала функцію «червоного кутка». У 1998 р. каплицю передали греко-католикам. Тепер (2010 р.) тут Каплиця Святих Безсеребреників Косми і Дем'яна УГКЦ. А в колишніх монастирських будівлях – відділення інфекційної лікарні.

Архітектура

Каплиця збудована у 1889–1890 рр. за проектом Юзефа Каєтана Яновського у неороманському стилі. Бічним фасадом виходить на вул. Лисенка. Стіни викладені брунатною та вохристою цеглою. Вікна каплиці зі скошеними парапетами розташовані попарно у неглибоких нішах з півкруглим завершенням. Дах вкритий черепицею. На гребені даху стрілчата сигнатурка, нещодавно перекрита наново мідною бляхою. Розмальована на поч. ХХІ ст. (худ. Б. Балицький і Ю. Герега).

Ліворуч до каплиці прибудовано двоповерхове приміщення фурти (прохідної), а з правої сторони до каплиці примикає перпендикулярно до вулиці двоповерховий прямокутний у плані корпус келій колишнього монастиря.

Персоналії

Власник у 1871 р. – Анна Ґлікселі (Glixeli Anna); власник до 1888 р. – С. Тжмєлевська і Зенопольська (Trzmielewska S. i Zenopolska); власник у 1916 р. – Згромадження сс. Родини Марії (Zgromadzenie SS. Rodziny Maryi).

Джерела

Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX / Red. J.K. Ostrowski. – Kraków, 2004 – S. 125-134.
Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор опису – Ігор Мельник