Вул. Лисенка, 04 – житловий будинок
кол. адреса: Куркова, 4 (конскрипційний № 706 4/4). У 1800–1801 р. на частині ділянки що належала монастирю отців Кармелітів Босих був збудований критий манеж та школа верхової їзди Йозефа Круппа. Манеж тягнувся вздовж нинішньої вул. Лисенка. На його місці у 1890-х рр. було збудовано кілька орендних будинків за проектом архітектора Анджея Ґоломба. Серед них і будинок під № 4. Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 976 – житловий будинок ХІХ ст.
Архітектура
Триповерховий, на високому цоколі, будинок з маленьким внутрішнім подвір’ям збудований у стилі історизму у 1890-х рр. за проектом Анджея Ґоломба. Центральна частина чільного фасаду має незначний виступ-ризаліт. Стіни фасаду оздоблені дощатим рустом. Вікна другого поверху обрамлені з боків невеликими пілястрами тосканського ордеру та мають мережні решітки для квіткових вазонів.
Персоналії
Автор проекту будинку Анджей Ґоломб.
Власники:
-
у 1871 р. – Казимир Тишкевич (Tyszkiewicz
Kazimierz);
- у 1889 р. – Порбус Барчевський
(Barczewski Porbus);
- у 1902 р. – Володимир
Яроцький (Jarocki Włodz.);
- у 1916 р. – Мечислав Юнґа (Younga Mieczysław).
Мешканці
у 1902 р.:
- власник нерухмості Володимир
Яроцький (Jarocki Włodz.),
- комісар магістрату
Рафаїл Дзєндзєлевич (Dziędzielewicz Rafał),
- митний службовець Йозеф Кобервайн
(Koberwein Józef),
- службовець поліції Нікодем
Костецький (Kostecki Nikodem),
- судовий службовець
Болеслав Кунце (Kunce Bol.),
- лікар др. Ігнатій Лікендорф (Lickendorf dr. Ignacy).
Мешканці
у 1910 р.:
- продавці нафти Вікторія Хома (Choma Wiktorya) і Леонарда Подгородецька (Podhorodecka Leonarda),
- канцелярист намісництва
Людвік Декорде (Dekordé Ludwik),
- митний ревізор
Йозеф Кобервайн (Koberwein Józef),
- канцелярист
Владислав Кжижановський (Krzyżanowski
Władysław),
- капітан Генерального штабу
Йозеф Ляуш (Lausch Józef),
- парох-емерит о.
Костянтин Лазінський (Łaziński ks. Konstanty),
- реєстратор ґрунтового кадастру Павел
Оконьський (Okoński Paweł),
- приватний інженер Яків Рудницький (Rudnicki Jakób).
Джерела
- Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
- Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s.
- Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
- Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
- Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
