...

Вул. Лисенка, 03 – житловий будинок

ID: 1532

У 1769 р. ділянку між нинішніми вул. Винниченка та Гуцульською викупив у монастиря сестер Кармеліток архітектор Петро Полейовський. У 1802 р. власником ділянки став Карл Тірі. У 1837 р. дружина львівського купця Едварда Ґабленца – Алоїза викупила у спадкоємців Тірі. Більшу часину ділянки придбали у Алоїзи Ґабленц архітектори Йоганн Зальцман і Флоріан Ондерка, які збудували на ній у 1840-х рр. кілька будинків. Серед них і цей будинок. Зараз у будинку розташована спортивна школа СДЮШОР "Сигнал". Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 975 – житловий будинок 1840–1841 рр.

Архітектура

Триповерховий, на високому цоколі, будинок, що в плані нагадує літеру «П», з внутрішнім подвір’ям збудований у стилі пізнього класицизму у 1840–1841 рр. (архітектори Йоганн Зальцман і Флоріан Ондерка). Стіни чільного фасаду оброблені дощатим рустом. Над широкою в’їзною брамою – балкон з металевим поручнями. Вікна фасаду мають півциркульне завершення.

Персоналії

Власники:

  • у 1871 р. – Кавана (Kawana);
  • у 1889 р. – малолітні Ян та Анна Кавана (Cawana Jan i Anna małol.);
  • у 1910 р. – Йозеф Єґерманн (Jaegerman Józef);
  • у 1916 р. – Ян Абґар Єґерманн (Jaegermann Jan Abgar).

Мешканці у 1902 р.:

  • інженер Мацєй Черни (Czerny Maciej),
  • радник лісництва Карл Гептер (Hetper Karol),
  • надвірний радник Антоній Єґерман (Jaegermann Antoni),
  • лікар, спеціаліст хвороб грудей др. Владислав Ясінський (Jasiński Dr. Wład.),
  • фінансовий ревізор Юзеф Мразек (Mrazek Józef),
  • професор гімназії і стенограф Володимир Резль (Resl Włodzimierz),
  • палітурник Євген Спожарський(Spożarski Eugeniusz).

Мешканці у 1910 р.:

  • власник нерухомості, інженер, архітектор і художник, член Міської ради Йозеф Абґар Єґерманн (1843–1927, Jaegerman Józef),
  • випускник Політехніки Абґар Єґерманн (Jaegerman Abgar),
  • залізничний радник Александер Ґьоц (Götz Aleksander),
  • урядник доменів та лісів Віктор Губер (Huber Wiktor),
  • капітан Зденко Кіршнер (Kirschner Zdenko),
  • вчитель Еміль Лясковський (Laskowski Emil),
  • службовці Гелена Пеєрсфельд (Peyersfeld Helena), Ян Сопух (Sopuch Jan), Фердинанд Шіцле (Szicle Ferdynand),
  • професор гімназії Володимир Резль (Resl Włodzimierz),
  • возний намісництва Казимир Сікора (Sikora Kazimierz),
  • приватний службовець Мар’ян Шидловський (Szydłowski Maryan),
  • аптекарка Анелія Віслоцька (Wisłocka Aniela),
  • типограф Іван Возняк,
  • вдови Костянтина Де-Лож (Des-Loges Konstantyna), Алоїза Пейкфельд (Peykfeld Alojza), Юлія Виробкова (Wyrobkowa Julia), Ядвіга Пепловська (Pepłowska Jadwiga),
  • приватні особи Броніслава Янусєвич (Janusiewicz Bronisława), Якуб Кафка (Kafka Jakób).

За адресою вул. Куркова,3 була з 1894 р. майстерня відомого майстра рам та іконостасів Євстахія (Станіслава) Щуплякевича (Stanisław Eustachy Szczuplakiewicz, 1870–1922). У 1906–1910 він виготовляв іконостаси у сецесійному стилі для багатьох церков на замовлення митрополита Андрея Шептицького.

Джерела

  1. Вуйцик В. Вибрані праці // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», ч. 14. – Львів, 2004. – С. 166-169.
  2. Енциклопедія Львова. Т. 2. / За ред. А. Козицького. – Львів: Літопис, 2008. – С. 271.
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – Киев, 1987. – С. 314.
  4. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. – Toruń, 2008.
  5. Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
  6. Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
  7. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
  8. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
  9. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
  10. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
  11. Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор опису – Ігор Мельник