Вул. Лисенка, 23а – колишня міська стрільниця

Стрілецьке товариство – спадкоємець заслуженого для Львова Куркового братства, заснованого ще в XV ст. У 1783 р. Куркове братство придбало частину Чичевичівського городу під Вовчою горою і 1789 р. збудувало там садибу (Вуйцик). Відтоді вулицю, де розташоване товариство, називали Курковою (назва проіснувала до 1939 р.). Первісне Куркове братство, пізніше – Стрілецьке товариство, прислужилося місту тим, що залучалося у воєнний час до оборони, а в мирний займалося вишколом міщан у стрільбі. Вправи мали змаговий характер: стрільці ціляли в півня, прив’язаного до жердини, і найвлучнішого обирали “курковим королем”. Йому дозволяли носити медаль і золотий перстень. Спершу стріляли тільки з лука, пізніше – з вогнепальної зброї. Найвправніших міська рада нагороджувала цінними призами. Вкупі з іншими привілеями братству дозволяли утримувати кеґлярню (кегельбан), яку влаштували 1872 р. і розширювали у 1901, 1904, 1910 рр. (функціонувала до 1939 р.).

Протягом існування комплексу його неодноразово оновлювали. У 1872 р., згідно задуму Йозефа (Юзефа) Енґеля (Engel), давній будинок реконструювали, а у 1899 р. реставрували новий будинок Стрільниці (арх. Альфред Каменобродський (Kamenobrodzki)). Відновлювальні роботи проводили у 1901, 1904, 1910, 1932 рр. (ДАЛО 2/2/7350), а також у 2008–2012 рр. З 1890 р. розширювали та впорядковували парк (садівник Бауер (Bauer)). Останню реконструкцію парку провели у 1989–1992 рр.

Стрільниця справно виконувала своє призначення змагального осередку зі стрільби з лука та кульової стрільби. На парковому терені змагалися аматори легкоатлетичного кросу. У 1930-х рр. “курковим королем” неодноразово ставав лучник Бруно Пруґар з львівського клубу “Поґонь”, учасник Олімпійських ігор 1936 р. в Берліні. Високих результатів у стрілянні з лука домоглися брати Мирон та Роман Труші, сини художника Івана Труша.

У повоєнний час, коли Стрільниця разом із територією навколо відійшла до Прикарпатського військового округу, у північному корпусі облаштували тир, де змагалися і тренувалися чемпіони світу та Європи, медалісти й учасники Олімпійських ігор: Микола Калиниченко, Дмитро Бобрун, Володимир Зименко, Анатолій Онищук, Борис Мельник, Степан Старинський, Анатолій Кукса. Тут вправлявся у стрільбі уславлений п’ятиборець, неодноразовий чемпіон світу, учасник і призер трьох Олімпіад Павло Ледньов (Кордіяк).

До 1991 р. територія Стрільниці належала військовим.

14 жовтня 2012 року в колишньому палаці Стрільниці відкрили музей визвольної боротьби України.

Будівельна історія (коротко):

1823 р. – закладено парк Стрільниці (ландшафтний арх. – Ернст Віттман (Wittman)).

1825–28 рр. – зведено первісний будинок стрільниці (арх. Франц Трешер (Trescher)).

1869–1870 рр. – збудовано палац, змагальний та службовий корпуси (арх. Йозеф Енґель).