Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Лисенка, 12 – будинок офіцерів ПвК "Захід"

ID: 1542

кол. адреса: Куркова, 12 (конскрипційний № 46 4/4); інші адреси: вул. Просвіти (Кармелітська), 3, пл. Національної Гвардії, 1; у 1871 і 1889 рр. – вул. Куркова, 4. Наприкінці XVII ст. на цьому місці було споруджено один із бастіонів (вірніше пів бастіонів) оборонної лінії Яна Беренса, який видно На плані Львова 1766 р. Жана Ігнатія ду Дефі (Jean Ignace du Desfilles). Зараз у будинку розташоване Будинок офіцерів Повітряного командування «Захід».

Історія

У першій половині ХІХ на цій ділянці розташовувалася частина торговиці сіна, а у 1850-х тут збудували військові касарні, які спочатку називалися казармами Сінного базару (Heumarktkaserne), а потім казармами Франца Йосифа (Franz Joseph Kaserne). За австрійських часів тут розташовувався один з батальйонів 80-го піхотного полку. Цісарський і королівський Галицький піхотний полк Вільгельма Ернста великого герцога фон Саксен-Веймар-Айзенах, герцога цу Саксен № 80 (K. u. K. Galizisches infanterieregiment Wilhelm Ernst Grossherzog von Sachsen-Weimar-Eisenach, Herzog zu Sachsen № 80). Штаб полку та один батальйон стояли в казармах по Замарстинівській, 7. Ще один батальйон знаходився в касарні по Курковій, 12. Ще один батальйон, 2-й, стаціонував у Золочеві, а 4-й знаходився напередодні І Світової війни в м. Невесіньє У Боснії та Герцеговині. Полк був створений 1 лютого 1860 р., поповнення полк отримував у Східній Галичині, команда поповнень розташувалася у м. Золочеві. Рекрутів полк набирав в повітах Броди, Золочів, Кам’янка-Струмилова, тому 69 % його особового складу складали українці. Відзнаками полку були білі ґудзики та яскраво-червоний приборний колір. У міжвоєнний період в касарнях розташовувалася команда військових поповнень та призовний пункт.

Архітектура

Триповерхова мурована будівля касарень збудована у 1850-х рр. у стилі пізнього класицизму (бідермаєр) з елементами раннього історизму (аркадового стилю). Будівля у плані нагадує розтягнуту літеру «П», видовжена поперечка якої виходить чільним фасадом на сквер з пам’ятником Товариству «Просвіта», а бічні ризаліти своїми фасадами – на вул. Лисенка та Просвіти. Стилістика казарми нагадує будівлю Народного дому на Театральній, 22, що споруджувався у 1851–1864 рр. за проектом Вільгельма Шмідта та Сильвестра Гавришкевича. Будинок має симетричний чільний фасад, центральна частина якого підкреслена розкріповкою з аттиком, на якому колись було рельєфне зображення двоголового австрійського орла. На рівні другого і третього поверхів фасад декорований пілястрами доричного ордеру, завершеними гербовими щитами із зображенням трьох ядер. Вікна будівлі арочні.

Персоналії

Власники:

  • у 1871 р. – Цісарських касарень військові казарми (c. k. Koszary wojskowe);
  • у 1889 р. – Цісарських касарень скарб–казарми (C. k. Skarb–koszary);
  • у 1916 р. – Цісарських касарень військовий скарб–касарні (C i k. Skarb wojskowy koszary).

У 1910 р. тут також мешкали:

  • возний намісництва Гнат Сенишин (Senyszyn Ignacy),
  • кантинярка (власниця військового буфету) Марія Ундерка (Underka Marya).

В касарнях у листопаді 1879 р. відбував військову службу як однорічний доброволець Іван Франко (1856–1916).

Джерела

  1. Львів: місто Івана Франка: карта / Автор О. Шаблій. – Львів, 2006.
  2. Слободянок М. Військовий гарнізон Львова напередодні І Світової війни // Галицька брама. – Львів, 2007. – ч. 7-8 (151-152). – С. 7-17.
  3. Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
  4. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
  5. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
  6. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
  7. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
  8. Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор опису – Ігор Мельник

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення