Вул. Личаківська, 49а – костел св. Антонія

ID: 191

Костел св. Антонія розташований на схід від центру міста, на схилі пагорба в районі вехньої частини колишнього Личаківського передмістя, між вулицями Заньковецької та Солодовою, на кутовій ділянці, оточеній муром. Основні дати та періоди, зафіксовані в хронології будівництва – 1718-1739 рр.; 1765 (перебудова, архітектор Францішек Кульчицький); 1818 (дзвіниця, архітектор Йозеф Маркль); 1899-1901 (реставрація, добудова притвору). Для характеру архітектури цього храму визначальними є форми пізнього бароко і рококо. На парапеті сходів встановлена скульптура Богородиці (середина XVIII ст., скульптор Себастьян Фесінґер), перед дзвіницею – фігура св. Антонія авторства Ф. Фесінґера. Костел був чи нe єдиним римо-католицьким храмом, що не був зачинений за комуністичної влади. В колишньому парафіяльному будинку, спорудженому в бароковому стилі, сьогодні (2009 р.) перебуває міститься музична школа №4.

Історія

"Раєцький уряд визначив серед міських виноградників місце на заснування другого Францисканського монастиря й костелу під відозвою св. Антонія на Личакові. Віддаючи безкоштовно це місце, райці застерегли, щоб костел і монастир були дерев’яними, аби неприятель під час нападу не міг сховатися в ньому. Король Зиґмунт ІІІ підтвердив це надання. Міські францисканці клопоталися про заснування цього монастиря через те, що домініканці також отримали другий у Марії Магдалини" – занотував під 1617 роком у "Хроніці міста Львова" Денис Зубрицький.

Дерев’яний кляштор згорів у 1648 р., коли до Львова підійшло козацьке військо Богдана Хмельницького та татарська орда Тугай-бея.

На цьому місці у 1669 р. князь Костянтин Христофор Вишневецький фундував будівництво мурованого костелу, який не був завершений, бо у 1672 р. під час облоги Львова його знищили турки.

У 1718 р. за новим проектом архітектора Павла Антонія Фонтани було розпочато знову будівництво. У 1739 р. храм було освячено.

Сучасний бароковий фасад костел одержав у 1765 р. під час перебудови за проектом Франца Кульчицького. Тоді ж при сходах, що ведуть до храму, встановили скульптуру Богородиці Непорочного Зачаття, виготовлену Себастьяном Фесінґером. Йому теж приписують фігуру Св. Антонія Падуанського, що стоїть біля відкритої мурованої дзвіниці, яка постала за проектом Йозефа Маркля у 1818 р.

Францисканський монастир скасували під час реформ цісаря Йосифа ІІ і у 1786 р. костел став парафіяльним для римо-католиків Личаківського передмістя.

Костел св. Антонія був, разом з катедрою, єдиним римо-католицьким храмом, що не був зачинений за комуністичної влади.

В останні роки біля костелу, з боку вул. Малої, споруджено будівлі монастиря ордену Братів менших конвектуальних св. Франциска Асизького. В колишньому парафіяльному будинку, спорудженому в бароковому стилі, зараз (2009 р.) перебуває міститься музична школа №4.

Архітектура

Костел – мурований з цегли, однонавний, з гранчастою апсидою, призматичними прибудовами каплиць та ризниці. Має хрещаті склепіння і двосхилий дах з малою вежею на осі. Двоярусний фасад членований пілястрами, завершений рокайльним фронтоном з нішею (1765). Віконні прорізи мають заокруглені завершення. З південного заходу до костелу прибудовано триарочну дзвіницю. З боку вул. Личаківської до головного входу в храм ведуть кам’яні сходи.

На парапеті сходів встановлена скульптура Богородиці (середина XVIII ст., скульптор С. Фесінгер), перед дзвіницею – фігура св. Антонія (середина XVIII ст., авторства Ф. Фесінгера). В інтер’єрі зберігся розпис склепінь, датований ХІХ ст. Вівтарі мають пластичне оформлення, що відноситься до XVIII-XIX ст.

За костелом збереглись кілька скульптур ХVІІІ–ХХ ст. В інтер’єрі храму знаходяться вівтарі доби бароко, кілька живописних станкових творів ХІХ та ХХ ст. Велику цінність становить пізньоготична ікона “Богородиця з Христом і Св. Анною”, створена бл. 1520 р. У храмі зберігаються також портрети його фундаторів – князя Костянтина Вишневецького (1633–1686) та його дружини Анни з Ходоровських, намальованих в кінці ХVІІ ст.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Личаківська, 049 – музична школа №4

Детальніше про місце

Джерела

Oпис чacткoвo опрацьований в межах проекту "Галіціана", 2001-2002

Автори опису – Ігор Жук, Ігор Мельник

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення