Вул. Личаківська, 171 – будинок школи ID: 1025

Колишня школа ім. Бартоломея Зиморовича (1892 p.). На окремо розташованій ділянці, зі значним відступом від червоної лінії забудови вулиці. В 1935 р. за проектом архітектора Адама Кор'якєвича надбудований  четвертий поверх. Проект сходової клітки і залізобетонного перекриття четвертого поверху виконав інженер Рудольф Матула. В 1970-х рр. до тильної сторони старого будинку добудована нова споруда. Перед фасадом школи, на п’ядесталі, у 1965 р. встановлено погруддя Тараса Шевченка (скульптори – Яків Чайка, Емануїл Мисько), яке фактично є першим пам’ятником Шевченку у місті. Тепер у будину діє СШ №63.

Архітектура

Будинок зведений у стилі модерну з елементами "закопанського" стилю. Триповерховий, цегляний,  перший і другий поверхи викладені з жовтої цегли, цоколь з червоної, третій поверх – тинькований. Композиція головного фасаду симетрична, з центрально розташованим ризалітом. Між першим і другим поверхами будинку проходить профільована тяга, між другим і третім – профільований карниз значного виносу. Кути будинку оформлені дзеркальним рустом. На рівні другого поверху справа розміщений ліпний герб міста Львова. Вікна першого і другого поверхів прикрашені профільованими обрамуваннями, які на другому поверсі завершені лінійними сандриками.

Пам’ятка – характерний приклад громадської архітектури Львова кінця ХІХ ст.

Пов'язані будівлі та простори

  • Вул. Личаківська

    Bулиця Личаківська починається від Митної площі та вул. Винниченка і простягається до східної межі міста. Вулиця виникла на місці дороги, що йшла від Галицької брами львівського Середмістя на схід. В 1789 р. Глинянська, потім Личаківська вулиця стала головною артерією Личаківського передмістя i її початкова ділянка вже була досить щільно забудована. У 1894 р. нею була прокладена лінія електричного трамваю до Личаківської рогатки, з відгалуженням до Личаківського цвинтаря. В лютому 1914 р. цю лінію продовжено до вокзалу залізничної станції "Личаків". У 1948 р. її перебудували і трамваї почали ходити до вул. Пасічної. Деякий час функціонувала гілка вантажного трамваю вул. Мучною до піщаного кар’єру (де потім була створена Львівська скульптурно-керамічна фабрика). Під час німецької окупації 1941–1944 рр. вулиця називалась Остштрассе. У 1944 р. її перейменували на вул. Лeніна. У 1990 р. вулиці повернуто її попередню назву.

    Детальніше
  • Вул. Личаківська

    Вул. Личаківська

Організації

  • Крайова шкільна рада Галичини

    Крайова шкільна рада Галичини

    Інституція нагляду за початковою, середньою та професійною освітою у коронному краї. Очолював Раду намісник Галичини або призначений ним заступник. Діяла впродож 1868-1921 років.

    Детальніше

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/389: 120-140.
  2. Львів. Туристичний путівник. (Львів: "Центр Європи", 1999,  С. 163).
  3. Lwów. Ilustrowany przewodnik. (Lwów: Centrum Europy. –Wrocław: Via Nowa, 2001, S. 218).



Автор(ка): Христина Харчук