Вул. Котляревського, 26-26a – житловий будинок

Кам'яниці під №26 і 26а на вулиці Котляревського зведені за проєктом будівничого Якуба Рисяка (JakybRysiak) у 1905-1906 роках в околиці під назвою Кастелівка. Стоять вони на майже однакових прямокутних ділянках (15,35х32,3 м – № 26 і 15,0х32,3 м – № 26а). Їхні фасади є дзеркальним відображенням одне одного. Cпереду будинків розміщені палісадники, відмежовані від вулиці сітковою огорожею на підмурівку. Кожен будинок має свій вхід поміж огорож, з хвіртками до палісадників. Ззаду будинків — озеленені подвір'я.

Ділянка, на якій постали будинки, до початку ХХ століття позначалася конскрипційним №93 ¼, була значно більшою, на ній містилися поля, пасовиська, городи. У 1904 році її розпарцелювали під забудову. Зокрема, шість менших ділянок при новопрокладеній вулиці Набєляка (сучасна Котляревського) того ж року набула родина Рисяків.  

7 червня 1905 року Гелена Рисяк, дружина будівничого Якуба Рисяка, що мешкали тоді на вулиці Ленартовича (тепер Нечуя-Левицького) 10, звернулася до маґістрату за дозволом на зведення на своїй ділянці двоповерхової житлової кам'яниці та погодити вже виготовлений проєкт. У зверненні було зазначено, що будинок запланували відсунути від дороги на 6,0 м, тобто будинок мав мати палісадник. 26 червня маґістрат видав дозвіл на будівництво двоповерхового будинку. Але через те що Рисяки відхилилися від проєкту, збільшивши площу житлових приміщень шляхом використання піддашшя з боку подвір'я, був представлений додатковий проєкт з внесеними змінами. 18 жовтня 1905 року цей  проєкт також був затверджений. Від первісного він відрізнявся надбудовою третього поверху, тобто вбудованими приміщеннями на піддашші. Отже, ухвалами маґістрату від 26 червня 1905 року та від 13 листопада 1905 року Гелена Рисяк отримала дозвіл на будову власного дому.

Будинок був зведений впродовж року і 13 липня 1906 року Гелена Рисяк отримала дозвіл від маґістрату на його замешкання. Нерухомість при вулиці Набєляка, 26 отримала новий конскрипційний №1688 ¼.

У 1906 році поруч зі щойно зведеною власною кам'яницею Якуб Рисяк звів ідентичну кам’яницю на ділянці з кадастральним № 2521/5 для родини Антонія і Анни Солтисіків (Sołtysik). Проєкт на цю кам'яницю був затверджений 22 червня 1906 року.

На поверхах обох будинків розміщувалося по одному великому помешканню. В перекритих склепіннями сутеринах (напівпідвалі) розміщувалися по одному приміщенню для слуг, сторожа і приміщення для винаймання (stancya).

В адресній книзі за 1913 рік відзначено, що в кам'яниці №26 мешкав Генрих Кратохвиля, залізничний секретар, у №26а мешкали доктор Станіслав Новосєльський, директор кредитного земського товариства, а також капітан Ґустав Ішковський. Адресна книга за 1935 рік повідомляє, що в будинку №26а мешкав Адольф Червінський, відомий правник, суддя, почесний доктор львівського Університету імені Яна Казимира.

У радянський період кам'яниці були націоналізовані, квартири на поверхах перетворені в комунальні. В помешканні сутерин будинку №26 розмістилася творча майстерня, що належала знаменитому художнику Карлу Звіринському, сьогодні — його доньці Христині Чабан. Впродовж існування цього будинку проводилися поточні ремонтно-відновлювальні роботи, не завжди фахові.