Вул. Котляревського, 26-26a – житловий будинок
Два суміжні будинки на вулиці Котляревського, 26 і 26а зведені у 1905-1906 роках львівським будівничим Якубом Рисяком. Вони вирізняються зі свого оточення сецесійною стилістикою, вираженою у ліпному декорі рослинного характеру. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Архітектура
Міжвіконні простінки першого поверху оздоблени сецесійними тягами. Вікна першого поверху підкреслені ліпниною у вигляді невеликих десятипелюсткових квіток та стилізованих стебел з листям; вікна другого поверху оформлені характерними сецесійними лізенами та сеґментними сандриками, оздобленими ліпним вінком з дубового листя навколо кружка. Крайні віконні осі другого поверху фланкують сецесійні пілястри у вигляді характерного оздоблення великими квітками ромашок (по дві на кожній пілястрі) на шнурках, спущених з кілець. Підвіконні ніші оздоблені фартухами з ліпним декором.
Посередині фасаду виступає балкон з сецесійним кованим парапетом між бетонними стовпцями на великих стилізованих кронштейнах. Двері головного входу — дерев'яні, засклені у верхній половині та заґратовані у вигляді сецесійного декору. Вікна сутерин обрамовані гладкими лиштвами з сеґментним завершенням та заповнені кованими металевими кованими ґратками. Фризова частина оздоблена сецесійним декором між прямокутними горищними віконцями в профільованих обрамуваннях. Тильний фасад — отинькований, побілений, з великим центральним виступом, вкритим причілковим дахом.
Планувальна структура будинку секційна: на кожному поверсі влаштоване одне помешкання з двома входами зі сходової клітки: парадним та для прислуги. Збережені дубові забіжні сходи, дубові паркетні підлоги в помешканнях, сецесійні ґратки сходів, дверна та віконна столярка з латунною фурнітурою, підлоги вимощені візерунчастою керамічною плиткою.
Кам'яниці належать до характерних зразків житлової забудови Львова періоду модернізму у його сецесійному прояві.
Персоналії
Карло Звіринський (1923-1997)— український художник та педагог, мав
творчу майстерню в приміщеннях сутерин будинку №26.
Ґустав Ішковський (Gustaw Iszkowski) — капітан, мешкав в кам'яниці №26а у 1913 році
Генрик Кратохвиля (Henryk Kratochwila) — залізничний
секретар, мешкав в кам’яниці №26а
Станіслав Новосєльський (Stanisław Nowosielski) — доктор, директор кредитного
земського товариства
Якуб Рисяк (Jakub Rysiak) — будівничий і скульптор, патентований мулярський майстер, власник і будівничий кам'яниці
№26 на початку ХХ
століття.
Гелена Рисяк (Helena Rysiak) — дружина будівничого Якуба Рисяка, власниця кам'яниці №26
на початку ХХ
століття.
Антоній Солтисік (Antoni Sołtysik) — власник кам'яниці №26а
на початку ХХ
століття.
Анна Солтисік (Anna Sołtysik) — дружина Антонія, власниця
кам'яниці №26а на початку ХХ століття.
Христина Чабан — донька Карла Звіринського,
власниця художньої майстерні в будинку №26.
Адольф
Червінський (Adolf Czerwiński) — відомий правник,
суддя, почесний доктор Львівського Університету ім. Яна Казимира,
греко-католицького віросповідання, мешкав в будинку №26а.
Джерела
1. Державний
архів Львівської області (ДАЛО), 2/1/5251.
2. Карта Львова 1936 року
3. Ситуаційний план Кастелівки 1889
року.
4. Архітектура Львова. Час і стилі XIII—XXI ст., ред. Юрій Бірюльов (Львів: Центр Європи, 2008).
5. Юрій Бірюльов, "Творчість мулярських майстрів і
скульпторів-декораторів львівських споруд кінця ХІХ-початку ХХ ст.", Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Архітектура, 2015, №836.
6. Андрій
Дорош, Проходи не без задоволення і з
мораллю. Путівник,
(Львів, 2008).
7. "Кастелівка", Енциклопедія Львова, Т. 3, (Львів: Літопис,
2010).
8. Ігор Мельник, Львівський Новий Світ та південні околиці
Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії, (Львів: Центр Європи, 2009).
9. Володимир Тимофієнко, Зодчі України кінця XVIII - початку ХХ століть: біографічний довідник, (Київ : НДІТІАМ, 1999).
10. Jurij Biriulow, "Wiatr przemian. Nowe tendencje w architekturze
Lwowa 1890-1914", Architektura Lwowa
XIX wieku, (Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 1997).
11. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa, 1913.
12. Księga adresowa Małopołski. Lwów. Stanisławów. Tarnopól,
1935–1936.
13. Jakub Lewicki, Między
tradycją a nowoczesnością. Architektura Lwowa lat 1893-1918, (Warszawa:
Neriton, 2005).
14. Перелік
пам'яток міста Львова https://city-adm.lviv.ua/public-information/monuments/perelik-pamiatok
Авторка опису — Оксана Бойко (2022)
Редакторка — Ольга Заречнюк
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення