Вул. Котляревського, 23 – житловий будинок

Кам’яниця розміщена на схилі колишнього яру, на підйомі з боку долини колишнього потоку Сорока. Навколишній ландшафт відзначається складним, нерегулярним характером, який був майстерно використаний розробниками проекту.

Планування, просторова композиція

Корпус будинку, розташований у глибині ділянки й оточений садово-рекреаційною територією, має два крила — північне та східне, розташовані під прямим кутом. Конфігурація плану  Г-подібна. Кам’яниця № 23 формує групу-ансамбль у парі з сусідньою № 25, з якою межує західний брандмауер. Два будинки утворюють блок у формі трапеції, вершина якої розвернута назустріч повороту вулиці, на північ.

Кам’яниця — триповерхова, на цоколі, розвинутому через ухил ділянки.

Північна частина фасаду паралельна трасі вул. Котляревського, розчленована розкріповкою та еркером на рівні двох верхніх поверхів, з розміщеним згори трапецієподібним щитом-фронтоном. На перпендикулярно розташованому східному фасаді виступає розкріповка, завершена таким самим фронтоном. Кутова частина фасаду — заглиблена між боковими крилами — має заокруглену на чверть кола поверхню, охоплену на усіх поверхах смугами балконів. Своєю виразною пластикою будинок завдячує саме цьому заокругленню. До північного еркера з правого боку прилаштовані два менші балкони — другого та третього поверхів. Між першим та другим поверхом периметр фасадів охоплено карнизом.

Вікна — прямокутні, без обрамлень. Чотири віконні прорізи компонуються на північному крилі, три — на східному, ще три — на кутовій заокругленій частині фасаду, на рівні кожного з поверхів. На фронтонах — по парі вузьких горищних вікон.

Покрівля має складну конструкцію. Над кожним із фронтонів виступ даху із заломом акцентовано масивним шпилем.

Вхід до кам’яниці розташований на північному фасаді під еркером. Стрижнем внутрішньої структури є вхідні сіни та сходова клітка, вписані між крилами. Вони лежать на одній осі, перпендикулярно до вул. Котляревського. У північному та східному крилах розміщено секції квартир, по дві на поверх, з внутрішнім двотрактовим розподілом покоїв.

Стильовий характер та декор

Архітектура кам’яниці характеризується стриманим використанням декору. Стиль — пізня сецесія.

З категорії ліпнини, в декорі фігурують лише рельєфні смужки геометричного орнаменту, пущені по периметру фасадів над вікнами третього поверху. Цоколь оформлений ламаним каменем. Використаний ефект контрасту між різними фактурами тиньку. Металеві оздоби — ковані балконні огорожі й кронштейни. Угорі над покрівлею розташовано два декоративні шпилі-"булави".