Вул. Короленка, 01 – церква Адвентистів Сьомого Дня (кол. костел Непорочного Зачаття)
Монастир капуцинів та костел звели у 1708–1730 рр. Сучасного вигляду костел набув після перебудов у XIX–XX ст. Сьогодні костел адаптований на молитовний дім Церкви християн адвентистів сьомого дня. Пам'ятка архітектури (ох. №1329).
Архітектура
Комплекс монастиря францисканців складається з костелу (тепер церква адвентистів), монастирських корпусів (приміщення спецшколи) та монастирського саду і мурів (тепер рекреаційна територія спецшколи).
Головним елементом ансамблю є костел — базилікова, тринавна, мурована з цегли, отинькована будівля, з прилеглими від півдня та сходу монастирськими келіями. Архітектурне вирішення костелу досить скромне. Лише чільний фасад має архітектурний вистрій — пілястри та барельєф із зображенням Богородиці Непорочного Зачаття. Центральна нава, що значно вища від бічних, на фасаді об'єднується характерними бароковими дугами, увінчаними вазонами. Фасад акцентований строгим трикутним фронтоном із круглим вікном на осі тимпану та крухтою, добудованою 1902 р. у барокових формах. Окремим об'ємом до північної нави костелу прилягає прямокутна каплиця та кілька невеликих поверхових приміщень. Центральна нава костелу перекрита циліндричним склепінням із розпалубками, бічні нави — системою хрестових склепінь, каплиця та вівтар — хрестовим.
Монастирські приміщення тепер за функціональною типологією є навчально-житловими спорудами (інтернат). Монастирські споруди прилягають до південної та східної стін костелу, периметрально замикаючись, утворюючи внутрішнє подвір'я. Східний монастирський корпус з'єднується з каплицею, що прилягає до східної стіни вівтаря. Південно-східний монастирський корпус невеликим переходом (зі сходовою кліткою та туалетами) з'єднується з корпусом новіціяту. Монастирські будівлі триповерхові, зі склепленими пивницями, вкриті двосхилими бляшаними дахами. Всередині — коридорне планування та пласкі перекриття.
Монастирські споруди отців францисканців загалом зберегли характерні риси, властиві подібним комплексам, хоча їх об'ємно-планувальна структура частково втратила первісний вигляд внаслідок численних перебудов і ремонтів.
Монастирський сад у сучасному стані дуже занедбаний. У південно-східній частині влаштовані корти, а в середній частині при північному мурі — господарське подвір'я школи-інтернату. Від регулярного планування саду, яке видно на картах та кадастрових планах XVIII та XIX ст., фрагментарно збереглася головна алея з різних дерев (граби, липи, явори і клени), поодинокі каштани, ясени, сосни тощо, а також деякі фруктові дерева, зокрема горіховий ряд при східному мурі.
Монастирські мури збережені: від півночі — ціле прясло, від сходу — частково, з пробитим проходом, від півдня — лише на рівні фундаментів. Від сходу — паркан із мурованих колон та металевих ґраток.
Пов'язані місця
Персоналії
Антоній Куницький (Antoni
Kunicki) — львівський архітектор.
Вавжинець Дайчак (Wawrzyniec Dajczak) —
львівський архітектор.
Єлизавета Софія Синявська (Elżbieta Zofia Sieniawska) —
краківська каштелянка, фундаторка монастиря.
Казимир Крижановський (Kazimierz Krzyżanowski) —
львівський архітектор.
Казимир Смолєнський (Kazimierz Smoleński) —
львівський архітектор.
Микола Рибенчук — львівський архітектор.
Міхал Лужецький (Michał Łużecki) —
львівський архітектор.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 1/25/1533.
- ДАЛО 2/1/5131.
- ДАЛО 2/1/5132.
- Центральний державний історичний архів у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/829.
- Архів ін-ту "Укрзахідпроектреставрація", Л-274-5, 8, 9, 10.
- Olgierd Czerner, Lwów na dawnej rycinie i planie (Wrocław-Warszawa-Kraków, 1997).
- Polska encykłopedia powszechna (Warszawa, 1974).
- Бартоломей Зіморович, Потрійний Львів (Львів, 2003).
- Денис Зубрицький, Хроніка міста Львова (Львів, 2002).
- Ірина Котлобулатова, Львів на фотографії (Львів: Центр Європи, 2006).
- С. Костюк, Каталог гравюр XVII–XX ст. (Київ: Наукова думка, 1989).
- Володимир Вуйцик, Роман Липка, Зустріч зі Львовом (Львів: Каменяр, 1987).
- Володимир Овсійчук, Пам'ятки Львова (Львів, 1976).
- Оксана Бойко, Василь Слободян, "З історії латинських монастирів Львова. Монастир отців францисканів, первісно капуцинів", Вісник Інституту Укрзахідпроектреставрація, 2006, Ч. 16.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, Т. 3 (Київ: Будівельник, 1985), 93.
Літературний редактор — Юлія Павлишин
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення