Вул. Коновальця, 008 – житловий будинок

ID: 1381

Чотириповерховий модерністичний житловий будинок зведений у 1936-1937 роках за проєктом Зиґмунта Шмукера для лікаря-фармаколога Ізидора Ґінсберґа.

Історія

У ХІХ столітті територію кварталу між сучасними вулицями Антоновича, Бандери, Коновальця і Київською займала велика ділянка під конскрипційним №82-83 ¼. У 1870 році з неї відділили ділянку 925 ¼ , що відповідає теперішнім будинками на Бандери, 57, Коновальця, 4 і 6. Скоровідз нерухомості Львова від 1916 року називає архітектора Юліана Цибульського власником ділянок, що відповідають теперішнім будинкам на Коновальця, 8 і 10. Ймовірно, він придбав цю територію напередодні Першої світової війни, однак не встиг тут нічого спорудити (Skorowidz, 1916).

Архівна справа про цей будинок починається з 1935 року (ДАЛО 2/1/3359). На той час порожньою ділянкою володіла Людвіка Гофман (Ludwika Hoffman), яка мешкала поруч на теперішній вулиці Київській, 18 разом з купцем Юзефом Гофманом. До неї звернулися з міської управи з вимогою замінити старий паркан, що огороджував ділянку від вулиці, на нове естетичне огородження (ДАЛО 2/1/3359:1). Покликаючись на те, що її сусід саме запланував нове будівництво і що це неодмінно пошкодить паркан, вона попросила відтермінувати заміну на рік (ДАЛО 2/1/3359:4).

16 липня 1936 Людвіка Гофман уклала контракт купівлі-продажу. Ділянку за 29500 злотих набув др. Ізидор Давид Ґінсберґ, лікар-фармаколог (ДАЛО 2/1/3359:6-8). На той час він мешкав у Львові на вулиці Ягеллонській, 15 (сучасна Академіка Гнатюка). Текст контракту повідомляє, що Гофман придбала будинок в 1931 році від Товариства опіки над інтернатом імені Ґ. Пірамовича, а також що Товариство пообіцяло їй в майбутньому погодити будівництво вищого будинку, якщо така необхідність постане.

У серпні 1936 року вже був готовий проєкт модерністичного чотириповерхового будинку, який розробив будівничий Зиґмунт Шмукер (ДАЛО 2/1/3359:5). Відбулося уточнення регуляційної лінії забудови. Архівна справа зберігає також статичні обчислення несучних конструкцій будинку (ДАЛО 2/1/3359:10-15). Їх виконав інженер Ґарфункель.

Під час розгляду проєкту в міській управі на початку вересня 1936 року, начальник будівельного департаменту Маріан Гельм-Пірґо (Marian Helm-Pirgo) зробив зауваження щодо зовнішнього вигляду еркера будинку та поставив умову його перепроєктувати (ДАЛО 2/1/3359:18). 16 вересня 1936 року був наданий дозвіл на будівництво (ДАЛО 2/1/3359:19). У жовтні 1936 затверджували другий пакет креслень. 28 вересня будівництво розпочали під наглядом Зиґмунта Шмукера, а вже до 17 грудня він був зведений, хоча ще не викінчений ані ззовні, ані всередині (ДАЛО 2/1/3359:28).

У липні 1937 року Ізидор Ґінсберґ просив дозволу влаштувати шахту для завантаження вугілля до підвального приміщення, що йому не дозволили з огляду на те, що ця шахта зайняла б хідник чиїм власником є місто, а не Ґінсберґ (ДАЛО 2/1/3359:30). У серпні був наданий дозвіл на заселення повністю завершеного будинку (ДАЛО 2/1/3359:41).

Сьогодні (2025) будинок є повністю житловим.

Архітектура

Чотириповерховий будинок розташований у рядовій забудові вулиці. Фундаменти і стіни зведені з цегли. Перекриття, подушки фундаментів та сходи виконані з залізобетону (згідно з кресленнями Зиґмунта Шмукера від 1936 року). З дерева виконані горищне перекриття та дахова кроквяно-стійкова конструкція. Покрівля бляшана.

У плані будинок наближений до прямокутника. По центру фасаду влаштований головний вхід, що провадить до сіней з кількома сходинками. Звідти є доступ до двох квартир. Головні сходи типової двомаршевої форми. За первинним проєктом на кожному поверсі розташовано по дві трикімнатні квартири. Кожна з них має невеликий тамбур, далі приблизно квадратний передпокій, звідки влаштовані входи до всіх решти приміщень. Дві житлові кімнати розташовані з вікнами на вулицю, одна — з вікном у внутрішньоквартальне подвір'я. Окремо влаштований туалет та ванна кімнати. Кухня має вікно до подвір'я та невелику лоджію. З кухні є доступ до комірки для служниці, якої достатньо суто на розміщення ліжка. Помешкання на другому-четвертому поверхах відрізняються тим, що одна з кімнат більша за рахунок еркера і має невеликий балкон.

Згідно з кресленнями 1936 року, підвальний поверх мав бути зайнятий складськими приміщеннями для мешканців. Також там розміщувалася пральня, кімната для сторожа і туалет.

Фасад мінімалістичний, симетричний. По центру на другому-четвертому поверхах розміщений широкий еркер з невеликими балконами по боках. Вхід оформлений рустованими заокругленями стін по боках, невеликим карнизом зверху та прямокутним світликом. Збереглася автентична дверна столярка, оригінальний тиньк. На головному фасаді лише у двох вікнах збережена автентична столярка (2025).

Персоналії

Ф. Вальтух (F. Waltuch) — мешканець будинку у 1938-1939 роках
Людвіка Гофман (Ludwika Hoffman) — власниця ділянки у 1931-1936 роках
Юзеф Гофман (Józef Hoffman) — купець, ймовірно, чоловік Людвіки Гофман
Ізидор Давид Ґінсберґ (Izydor Dawid Ginsberg) — лікар-фармаколог, замовник і власник будинку у 1936-1939 роках
Давид Ерліх (Dawid Ehrlich) — лікар, мешканець будинку у 1938-1939 роках
Людвік Затурський (Ludwik Zaturski) — лікар-інтерн, мешканець будинку у 1938-1939 роках
Леон Хаметцнік (Leon Chametznik) — мешканець будинку у 1938-1939 роках
Юліан Цибульський (Julian Cybulski) — архітектор і забудовник, власник ділянки близько 1916 року
Зиґмунт Шмукер (Zygmunt Schmucker) — будівничий, автор проєкту будинку

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/3359
2. Ilustrowany informator miasta Lwowa (Lwów, 1939)
3. Informator m. Lwowa i województwa lwowskiego (Lwów, 1938)
4. Księga adresowa Małopołski (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936)
5. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa, 1916
6. Spis abonentów sieci telefonicznych Państwowych i Koncesjonowanych w Polsce z wyjątkiem m. Warszawy na 1938 rok
7. Spis abonentów sieci telefonicznych Państwowych i Koncesjonowanych w Polsce z wyjątkiem m. Warszawy na 1939 rok

Авторка опису — Ольга Заречнюк, 2025