...

Вул. Коновальця, 7 – житловий будинок

ID: 1378

Чотириповерховий наріжний будинок був зведений у 1911-1912 роках за проектом будівничого Каспера Юліана Драневича для своєї родини. Відомий також як кам'яниця "Під орлами".


Історія

Будинок розташований в колишній передміській околиці Новий Світ, в його болотистій місцині під назвою "На Байках". Ця частина міста була розпланована під забудову наприкінці XIX століття, а її історична топоніміка збереглася у назвах прокладених тут вулиць. Ця територія сьогодні входить до історичного ареалу Львова.

Цю околицю в 1890-х роках почали освоювати львівські архітектори та будівничі. Зокрема, нерухомість під конскрипційним № 81¼, що раніше належала монастирю домініканців, розділили. Частину придбала родина будівничого та скульптора Каспера Драневича, а іншу — архітектори-будівничі Юзеф Сосновський та Альфред Захарієвич (ДАЛО 2/1/3552:13-14).

22 липня 1911 року власниця ділянки Марія Драневич, подала до маґістрату заяву про намір будівництва чотириповерхового будинку на парцелі під кадастральним № 2766/18 (ДАЛО 2/1/3552:13-14). Після наданого 22 серпня 1911 року дозволу на будівництво кам’яниці був представлений додатковий проєкт, який розробив Каспер Драневич. У затвердженні проєкту не заперечували, але з зауваженням виключити помешкання сторожа в сутеринах, позаяк воно не відповідало приписам: було занадто заглиблене в землю (ДАЛО 2/1/3552:5, 13). Власники внесли додатковий проєкт, у якому змінили розташування помешкання. Проєкт затвердили 20 вересня 1911 року (ДАЛО 2/1/3552:7-8, 12). Однак і цього разу магістрат зробив зауваження — щодо подвір’я, яке становило лише 11% від загальної площі ділянки (тоді як Будівельний статут вимагав як мінімум 13%). Власники пояснювали це невигідною гострокутною формою ділянки "клин той є досить гострий і складний для забудови, а подвір’я поєднане з подвір’ями двох сусідніх будинків на парцелях 2776/17 і 2776/19 так, що поверхня спільного подвір’я складає 20% всієї забудови. А так як з боку подвір'я в будинку є сходова клітка і лише дві кухні, то доступ повітря і світла буде достатніми" (ДАЛО 2/1/3552:15).

Кам'яницю звели впродовж року, фасади опорядили неоґотичним архітектурним вистроєм, аттики наріжника увінчали скульптурами орлів. 2 вересня 1912 року Марія Драневич звернулася до маґістрату про дозвіл на замешкання щойно зведеної кам’яниці. Технічна будівельна комісія при огляді кам'яниці 13 вересня 1912 року відзначила, що будинок на ділянці під конскрипційними № 2128 ¼ та № 81 ¼ на вулиці 29 листопада зведений згідно з затвердженим проєктом (ДАЛО 2/3/374:1). 

Архівні записи за 1938 рік доносять, що власник одного з помешкань Вінцент Волянський скаржився на стан дворових фасадів, що мали непристойний вигляд: були забруднені та подряпані, через що маґістрат зобов'язував власника кам’яниці привести їх до належно стану, в противному разі за невиконання впродовж 14 днів на нього чекало покарання у вигляді штрафу чи трьох днів арешту.

Після Другої світової війни окремі помешкання були переплановані з метою отримати якнайбільше житла.У 2003 році провели реставрацію скульптурних орлів на фасаді будинку (один був втрачений під час Другої світової війни) під керівництвом скульптора Любомира Кукіля. Ремонтами, проведеними у 2010-х роках, частково замінили автентичну віконну столярку на металопластикові склопакети; також замінили автентичні входові двері до помешкань на нові, провели реконструкцію частини даху від вул. Японської та пристосували під житло, замінили покрівлю на іспанську черепицю.

Архітектура

Кам’яниця в стилі раціональної сецесії виразно маркує ріг вулиць Японської і Коновальця. Мурована з цегли на кам’яних фундаментах, з високим цоколем, базована на плані в формі літери "V", вкрита двосхилим дахом. Стіниотиньковані цементним розчином, партер оздоблений фактурним тиньком у вигляді вертикального рифлення з гладкими горизонтальними поясками; високий кам’яний цоколь — з невеликими прямокутними пивничними продухами, обличкований циклопічним муруванням.Архітектурне вирішення підпорядковане наріжному розташуванню — зрізаний наріжник, що завершується ґотизуючим причілком зі шпилем, сполучає два чотириповерхові фасади з однаковим принципом компонування: семиосьовий від вулиці Коновальця і шестиосьовий від вулиці Японської, з головним входом від вулиці Коновальця. Двері головного входу — ковані, двопільні, зі стрілчастими вікнами, засклені, з ґратками досить простого рисунку. Фасади фланковані пристінками на одну віконну вісь, які виділені по краях рустом та увінчані глухими аттиками, які підкреслені поясками з дентикулів та оздоблені візерунком гільош у вигляді хвилястих фігурних ліній, що переплітаються між собою. Два аттики наріжної частини по краях вінчають скульптури орлів на півкруглих вежечках. Вінцевий карниз фасадів —профільований, широкого виносу. Еркер на зрізаному наріжнику — півкруглий, з трьома осями прямокутних видовжених однопільних вікон, завершений терасою (на четвертому поверсі), огородженою мурованим парапетом з вставленими кованими ґратками. Під еркером в цокольній частині – сліпе вікно-бленда.

 

Вікна — з прямокутними (1-3 поверхи) та з сеґментними перемичками (4-й поверх), двопільні та трипільні (на пристінках); двопільні вікна 2-ого і 3-ього поверхів підкреслені спільними простими лиштвами. Вікна 2-ого і 4-ого поверхів підкреслені спільними профільованими підвіконними карнизами. Тимпани надвіконних стрілчастих ніш четвертого поверху прикрашені ліпним рослинним декором, вікна третього поверху — лінійними сандриками з дентикулами. Ніші між вікнами 2-ого і 3-ого поверхів прикрашають розети в ромбах. Фасад від вулиці Коновальця — з чотирма балконами (на 3-4 поверхах на крайніх осях); від вулиці Японської — з шістьма балконами (2-3-4 поверхи на середніх крайніх осях) — зі стильовими кованими ґратками, на кронштейнах, оздоблених ліпниною; два балкони (на 2 поверсі від вулиці Японської) з мурованими парапетами з розетами-квадрифоліями. Три балкони без кронштейнів (два від вулиці Коновальця та один від вулиці Японської).Весь архітектурний вистрійфасадівформований зі штучного каменю.

 

Розпланування кам’яниці зумовлене наріжним розташуванням, де велика сходова клітка у вигляді заламаного прямокутника, розташована між двома крилами будинку з тильного боку. Вхідна зона розміщена на третій осі від вулиці Коновальця, складається з видовженого присінку зі сходовим маршем та просторого вестибюлю зі сходовою кліткою, що відокремлюються сецесійними дерев’яними вітровими дверима, з фасковим заскленням, акцентовані вітражем у вигляді зеленого ромба. Панелі у присінку оздоблені мармуровими плитами, стіни у верхній частині — ліпним декором у вигляді вазонів з гірляндами в полях, вертикально підкреслених пілястрами. Підлога у присінку та на площадці сходової клітки на партерівикладена з керамічної плитки з геометричним орнаментом (ромби в шахівницю) трьох кольорів. Розпланування помешкань — анфіладне, збережені вишукані кахельні печі в сецесійній стилістиці. Сходова клітка у формі витягнутого, двічі заломленого прямокутника з довгими сеґментними сходами, з паркетними підлогами, зі стильовими кованими перилами. Перекриття поверхів пласке дерев’яне, пивниці та підвали перекриті цегляним сеґментним склепінням на металевих рейках типу "кляйна".

Згідно з описом 1912 року, складеним технічною комісією, що оглядала будинок, тут містилися: "В сутеринах: 2 мешкальні приміщення, пральня, кльозет та 7 пивниць. На партері: сходова клітка, вхідні сіни, 1 присінок, 4 передпокої, 8 покоїв, 3 кухні, 1 покій для служби, 1 спіжарка, 4 лазнички, 4 кльозети. Перший поверх (в нашому розумінні – другий): сходова клітка, 1 присінок, 4 передпокої, 9 покоїв, 3 кухні, 1 покій для служби, 1 спіжарка, 3 лазнички, 4 кльозети. Другий поверх (в нашому розумінні – третій): сходова клітка, 1 присінок, 4 передпокої, 8 покоїв, 3 кухні, 1 покій для служби, 1 спіжарка, 3 лазнички, 4 кльозети. Третій поверх (в нас – четвертий): так само, як на другому. Піддашшя – сходова клітка і стрих" (ДАЛО 2/3/274:2).

Кам’яниця Драневичів є зразком респектабельної чиншової забудови Львова у стилі раціональної сецесії.

Персоналії

Вінцент Волянський (Wincenty Wolański) — вчитель на пенсії, мешканець будинку у 1930-х
Каспер Юліан Драневич (Kasper Julian Draniewicz)— будівничий, скульптор, член Промислового Товариства теслів, мулярів і каменярів, входив до складу правління; від 1895 року — уповноважений будівельний майстер Намісництва. Мав власну майстерню з виготовлення архітектурного оздоблення на вулиці Коновальця, 17 — спільно з Едмундом Плішевським та Юзефом Шебестом. Автор проєкту будинку, мешкав тут принаймні кілька років
Марія Драневич (Marya Draniewicz) — дружина Каспера Юліана Драневича, власниця будинку на вул. Коновальця, 7
Альфред Захарієвич (Alfred Zachariewicz) — відомий архітектор та будівничий, власник земельної ділянки на вулиці На Байках
Любомир Кукіль — скульптор, під керівництвом якого відновили втрачену на фасаді кам’яниці Драневичів скульптуру орла
Юзеф Сосновський (Józef Sosnowski) — відомий архітектор та будівничий, власник земельної ділянки на вулиці На Байках
 
*
 
Броніслав Айдукєвич (Bronisław Ajdukiewicz) — надвірний радник, батько філософа Казімєжа  Айдукєвича, мешканець будинку (1914)
Казімєж Айдукєвич (Kazimierz Ajdukiewicz) — доктор, вчитель в гімназії, пізніше — відомий філософ Львівсько-варшавської школи, мешканець будинку (1914)
Юзеф Айдукєвич (Józef Ajdukiewicz) — др. права, мешканець будинку (1914)
Ядвіґа Айдукєвич (Jadwiga Ajdukiewicz) — вчителька в гімназії, мешканка будинку (1914)
Владислав Бейм (Władysław Bejm) — службовець Крайового виділу, мешканець будинку (1913)
Феліція Бжеска-Пащук (Felicja Brzeska-Paszczuk) — артистка Міського театру, мешканка будинку (1913, 1914)
Марія Блажей (Maria ej) — вдова, мешканка будинку (1913)
Вільгельм Вавречка (Wilhelm Wawreczka) — службовець Господарського товариства, мешканець будинку (1914)
Оскар Вольман (Oskar Wohlman)  — торговий агент, мешканець будинку (1914)
Едвард Ґолембйовський (Edward Gołębiowski) — інженер, мешканець будинку (1914)
Казімєж Злотніцький (Kazimierz Złotnicki) — службовець Крайового виділу, мешканець будинку (1913)
Францішек Колихановський (Franciszek Kołychanowski) — шкільний інспектор, мешканець будинку (1914)
Теофіл Козак (Teofil Kozak) — поштовий службовець, мешканець будинку (1914)
Людвік Козік (Ludwik Kozik) — службовець Крайового банку, мешканець будинку (1914)
Павел Козловський (Paweł Kozłowski) — бухгалтер у банку, мешканець будинку (1914)
Мальвіна Крівер (Malwina Kriwer) — службовиця Акційного товариства, мешканка будинку (1913)
Софія Куковська (Zofia Kukowska) — вдова асекураційного службовця, мешканка будинку (1913-1914)
Алоїз Нойдек (Alois Neudeck) — власник нерухомості, зокрема складу дерева для будівництва, мешканець будинку (1913)
Людвік Орош (Ludwik Orosz) — поштовий службовець, мешканець будинку (1914)
Ядвіґа Паквета (Jadwiga Paqueta) — вдова, мешканка будинку (1913-1914)
Леон і Барбара Рехенські (Leon, Barbara Recheński) — артисти Міського театру, мешканець будинку (1913-1914)
Норберт Сичевський (Norbert Syczewski) — суфлер опери, мешканець будинку (1914)
Михайло Сосенко (Michał Sosenko) — ревідент Податкової дирекції, мешканець будинку (1914)
Станіслав Фалішевський (Stanisław Faliszewski) — балетмейстер, мешканець будинку (1913-1914)
Францішек Цивінський (Franciszek Cywiński) — службовець у банку, мешканець будинку (1914)
Станіслав Шефер (Stanisław Szefer) — службовець пошти, мешканець будинку (1914)
Марія Шеліґєвич (Marya Szeligiewicz) — дружина податкового радника, мешканка будинку (1914)
Тадеуш Шимонович (Tadeusz Szymonowicz) — аптекар, мешканець будинку (1914)
Міхал Шнайдер (Michał Schneider) — поштовий службовець, мешканець будинку (1913)
Валерія Штробель (Walerya Strobel) — мешканка будинку (1913-1914)
Юзеф Юрковський (Józef Jurkowski) — залізничний службовець, мешканець будинку (1914)
Ґустав і Леонія Ясінські (Gustaw, Leonia Jasiński) — артисти Міського театру, мешканці будинку (1913)

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/3552
2. ДАЛО 2/3/274 Будівельна справа будинку на вул. Японська, 18
3. ДАЛО 2/1/7086 Будівельна справа будинку на вул. Ол. Степанівни, 31
4. Кадастровий план Львова 1849 року
5. Księga Adresowa król. Stoł. miasta Lwowa, 1900, 1901, 1913, 1914
6. Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936).
7. Pierwsze sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1892/1893, (Lwów, 1893), s. 40.
8. Trzecie sprawozdanie c. k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1894/1895, (Lwów, 1895)
9. Skorowidz adresowy król. Stoł. miasta Lwowa, 1916
10. Jakub Lewicki. Między tradycją a nowoczesnością. Architektura Lwowa lat 1893–1918, (Warszawa: Neriton, 2005)
11. Юрій Бірюльов  "Драневич Каспер Юліан", Енциклопедія Львова, ред. А. Козицький та І. Підкова, Т. 2, (Львів: Літопис, 2007), 150.
12. Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, (Львів: Світ, 2001)

Авторка опису — Оксана Бойко
Редакторка — Ольга Заречнюк