Пл. Коліївщини, 1 – житловий будинок

ID: 2379

Чотириповерховий наріжний будинок, колишня чиншова кам'яниця, був зведений наприкінці XVIII ст. на фундаментах двох ренесансних кам'яниць — Коркесівської та Іцка Броцького. Зберігає риси стилю Nutzbau і модернові стильові елементи часу перебудови у 1912 р. Сьогодні власницею будинку є Олена Біліченко, на партері діє кав'ярня "Меделін". Пам'ятка архітектури (ох.№940-М).

Історія

XVII ст. — зведені дві кам'яниці: Коркесівська та Іцка Броцького.
Кін. XVIII ст. — збудована чотириповерхова кам'яниця на фундаментах та пивницях попередніх кам'яниць.
ХІХ ст. — стелі вкриті орнаментальними клейовими розписами.
1912 — реконструкція будинку з модернізацією фасадів, реконструйована сходова клітка, влаштовані кахлеві сецесійні печі.
1927 — ремонтні роботи.
2010–2012 — реставрація з відновленням автентичних елементів ХІХ та ХХ ст., влаштована кав'ярня "Меделін".

Будинок розташований на розі пл. Коліївщини і вул. Староєврейської. Площа виникла у ранній австрійський період, після того як на місці розібраного південного прясла міських укріплень проклали вул. Нову (сучасна вул. Братів Рогатинців) у 1875 р. Площа між вул. Староєврейською (кол. Жидівська, Векслярська) та Братів Рогатинців (кол. Нова) утворилася на місці Галезовської кам'яниці і тодішньої "пустки Копля Тевлевича", що стояли біля давньої "Жидівської вежі". Первісно площа називалася Жидівською (żydowska), а у 1871 р. після переведення конскрипційної нумерації на вуличну її перейменували на пл. Векслярську. Радянська влада 1944 р. змінила назву на пл. Коліївщини, очевидно, з політичним аспектом. До початку ХХ ст. на площі була криниця, яка забезпечувала водою всю юдейську дільницю.

Наріжна кам'яниця постала наприкінці XVIII ст. у так званому стилі "Nutzbau". Збудована вона на кам'яних фундаментах та пивницях двох попередніх ренесансних кам'яниць — Коркесівської та Іцка Броцького, що походили з XVII ст., вонизафіксовані у ліктьовому податку 1767 р. Цей чотириповерховий будинок став тоді найвищим серед забудови юдейської дільниці. На рівні пивниць зберігає характерну для середньовічного Львова планувально-просторову структуру — дводільну, двотрактову. Впродовж існування змінювалися власники, а також вигляд кам'яниці — як наслідок проведених реконструкцій. Зокрема, 1889 р. за проектом Альфреда Каменобродського (Kamienobrodzki) високий ґонтовий дах замінили на нижчий бляшаний. У 1871 р. її власниками були Самуель Нойвельт (Neuwelt) і співвласники. 1902 р. тут мешкали: власник Ліфше Ґребель (Grebel), фактор Ісак Ґребель (Grеbel), бухгалтер Леон Шорр (Sсhorr).

Перед Першою світовою війною, коли Львів забудовувався модерними будинками, тодішній власник кам'яниці Ісак Ґребель вирішив її осучаснити, зокрема модернізувати фасади, які перебували у незадовільному стані. 1911 р. архітектор Якуб Шеллер (Scheller) провів обстеження, відзначивши добрий стан фундаментів, та занотував, що пивниці зведені частково на "мурах, а частково на арках", а фасади необхідно відновити. План реконструкції фасадів та сходової клітки був затверджений у магістраті 12 серпня 1912 р. Роботи були завершені до кінця того ж року. Після ремонтно-відновлюваних робіт архітектурний вистрій фасадів набув модернового стилю: з'явилися рослинні ліпні та підвіконні керамічні вставки, декоративні сандрики, гербовий щит і картуш з датою реконструкції "1912"; у приміщеннях влаштували нові кахлеві печі у стилі сецесії. На 1916 р. власниками кам'яниці були Міна Ґребель (Grebel) і співвласники. У 1920-х рр. будинок перейшов у власність Германа Штайна (Stein). Ремонтні роботи проводилися у 1927 р.

В радянський період будинок перейшов у комунальну власність з житловими приміщеннями. Рішенням сесії Львівського облвиконкому №393 від 22.11.1988 р. будинок внесений до Реєстру місцевих пам'яток під ох.№940-М. Від 2010 р. будинок перебуває у приватній власності Олени Біліченко. У 2010–2012 рр. проведена реставрація з відновленням автентичних елементів ХІХ та ХХ ст. В будинку на партері влаштована кав'ярня "Меделін".

Архітектура

Будинок наріжний, північним фасадом виходить на вул. Староєврейську, західним — на пл. Коліївщини. Чотириповерховий, прямокутний у плані, зведений з цегли на кам'яних фундаментах, отинькований, вкритий високим дахом під бляхою. Пивниці та партер зберігають мурування двох давніх кам'яниць. Монументальна брила будинку домінує над довколишніми триповерховими будівлями. Фасади — триосьовий північний і п'ятиосьовий західний, акцентовані причілками з вузькими даховими віконцями. Партер обох фасадів підкреслений дощатим рустом. Характерною ознакою композиційного вирішення чільного західного фасаду є середня площина з декоративними елементами та з поміщеною датою реконструкції, орнаментальним фризом між вікнами останнього поверху, гербовим щитом, підвіконними керамічними плитками, які яскраво вирізняються на лапідарному тлі. Вхід у кам'яницю на зміщеній у північний бік віконній осі. Пластика західного фасаду вирізняється вертикальним членуванням. Віконні прорізи у прямокутному обрамленні — з сандриками у вигляді картушів на 3-му поверсі, з класицистичними гірляндами — на 2-му. Фасади увінчані карнизом широкого виносу.

Розпланувальна структура будинку секційного типу; помешкання розташовані довкола вузької сходової клітки, освітленої світловим ліхтарем. Поверхи перекриті пласкими стелями по дерев'яних балках, які у XIX ст. були вкриті орнаментальними розписами (збереглися фрагменти). У кімнатах збереглися сецесійні кахлеві печі.

В архітектурному вирішенні кам'яниці поєднані конструктивні елементи XVIII ст. зі стильовими елементами історизму та модерну.

Персоналії

Альфред Каменобродський (Alfred Kamienobrodzki) — архітектор, за його проектом у 1889 р. замінили високий ґонтовий дах на нижчий бляшаний.
Антон Піллер (Antoni Piller) — власник літографічної майстерні у Львові.
Герман Штайн (Hermann Stein) — власник будинку від 1920-х рр.
Ісак Ґребель (Іzaak Grеbel) — власник кам'яниці на пл. Векслярській, який провів її реконструкцію у 1912 р.
Іцко Броцький — власник давньої кам'яниці, на місці якої у XVIII ст. постала частина збереженого чотириповерхового будинку.
Коркес — власник давньої кам'яниці, на місці якої у XVIII ст. постала частина збереженого чотириповерхового будинку.
Леон Шорр (Leon Sсhorr) — бухгалтер.
Ліфше Ґребель (Lifsze Grebel) — власник кам'яниці на 1902 р.
Міна Ґребель (Mina Grebel) — власниця (разом з іншими) кам'яниці на 1916 р.
Олена Біліченко — власниця будинку від 2010 р., яка провела реставрацію з відновленням автентичних елементів ХІХ та ХХ ст.
Самуель Нойвельт (Samuel Neuwelt) — власник кам'яниці на 1871 р.
Якуб Шеллер (Jakób Scheller) — архітектор, який провів обстеження кам'яниці у 1911–1912 рр.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3840.
Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/629.
Bałaban Majer, Dzielnica żydowska, jej dzieje i zabytki (Lwów, 1909).
Cielątkowska Romana, Onyszczenko-Szwec Lilia, Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX i XX wieku (Gdańsk: Wydział Architektury Politehniki Gdańskiej, 2006), 310-311.
Księga adresowa król. stol. miasta Lwowa (Lwów, 1902).
Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa (Lwów, 1872).
Skorowidz król. stol. miasta Lwowa (Lwów, 1916).
Капраль Мирон, Національні громади Львова ХVІ–ХVІІІ ст. (Львів, 2003).
Львів. Туристичний путівник (Львів: Центр Європи, 2007).
Меламед Владимир, Евреи во Львове (ХІІІ – первая пол. ХХ века): События. Общество. Люди (Львов, 1994).
Мельник Борис, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття (Львів: Світ, 2001), 28.
Мельник Б., Шестакова Н., "Кам'яниці Львівського середмістя", Наукові записки. Львівський історичний музей, 2008, Випуск XII.
Могитич Роман, "Ліктьовий податок", Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 2009, Ч. 19.

Авторка опису — Оксана Бойко
Літературна редакторка — Юлія Павлишин