Вул. Кльоновича, 3 – житловий будинок ID: 80

Триповерховий наріжний житловий будинок на розі вулиць Кльновича і Гулака-Артемовського, збудований у 1893 р. у стилі історизму. Будинок споруджений за cпільним проектом для 4-х будинків архітекторів Якуба Соломона Кроха  та Мавриція Зільберштайна на парцелі 504, 505 і 506 4/4 під конскрипційними номерами 726 4/4 (Кохановського, 5, тепер Левицького), 727 4/4 (Кохановського, 7), 728 4/4 (Кльоновича, 3) та 725 4/4 (Мілковського, 4, тепер Гулака-Артемовського). Проект був затверджений маґістратом у 1893 р. Вказані будинки на зламі ХІХ-ХХ ст. були власністю архітекторів Я. Кроха та М. Зільберштайна. Тепер використовується як житловий будинок (2009 р.)

Історія

1893: Будинок при вул. Кльоновича, 3 побудований за cпільним проектом для 4-х будинків архітекторів Якуба Соломона Кроха (Jakub Sołomon Kroch) та Мавриція Сільберштайна (Maurycy Silberstein) на парцелі 504, 505 і 506 4/4 під конскрипційними номерами 726 4/4 (Кохановського, 5, тепер Левицького), 727 4/4 (Кохановського, 7), 728 4/4 (Кльоновича, 3) та 725 4/4 (Мілковського, 4, тепер Гулака-Артемовського). Проект був затверджений маґістратом 10 вересня 1893 р. Вказані будинки на зламі ХІХ-ХХ ст. були власністю архітекторів Я. Кроха та М. Сільберштайна. (ДАЛО 2/1/4801/1-4).

1913: 14 червня 1913 р. Тереза Бернфельд (Teresa Bernfeld), власниця будинку на Кльоновича, 3 просить маґістрат винести резолюцію стосовно замокання стіни її будинку, яка замокає через пошкодження водопровідної труби в туалетах сусіднього будинку при вул. Кохановського, 7, який є власністю Томаша Зєлінського (Tomasz Zieliński). 16 червня 1913 р. маґістрат передає це звернення до будівельного уряду. (ДАЛО 2/1/4801 i 2/1/5299)

17 вересня 1904 р. Я. Крох протестує проти резолюції маґістрату від 25 липня 1904 р. стосовно перенесення туалетної мушлі з приміщення сторожа на подвір’я та накладення на нього штрафу в разі невиконання. Адвокат Я. Кроха доктор Альберт Райс (Albert Reis) вносить рекурс (звернення) згідно цієї постанови, бо на його думку, справа стосовно перенесення мушлі немає жодних правових підстав, ані водопровідна устава не вимагає нічого подібного. В зверненні адвоката говориться, що в будинку на вул. Кльоновича, 3 кожний винаймач має в кухні свою водопровідну мушлю для власного вжитку. Лише в однокімнатному помешканні на першому поверсі немає такої мушлі, бо раніше воно входило до складу прилеглого помешкання, а винайматися як окреме стало пізніше. Влаштування в цьому помешканні туалетної мушлі не є необхідним, оскільки його винаймач потребує вдень лише один дзбанок води, яке дає йому сторож зі своєї мушлі або з водопроводу, що знаходиться на вулиці. Адвокат просить маґістрат завернути своє розпорядження від 25 липня 1904 р. (ДАЛО 2/1/4801)

Архітектура

Житловий наріжний будинок на розі вулиць Кльоновича і Гулака-Артемовського. Зведений у стилі історизму. Триповерховий, цегляний, тинькований. Асиметричні композиціі головних фасадів підкреслені бічними розкрепованими частинами, які акцентованині зрізаним заокругленим наріжним кутом. Вхідний портал зі сторони вул. Кльоновича зміщений вліво. Перший поверх підкреслений декоративним лінійним рустом. Розкріповані частини будинку на другому поверсі декорує легкий лінійний руст, на третьому – підкреслюють вертикалі пілястр псевдоіонічного ордеру. Між першим і другим поверхами та по низу вікон другого і третього поверхів проходять профільовані тяги. Вікна першого поверху декоровані замковими каменями. Вікна другого і третього поверхів мають профільовані обрамування з „вушками”. На другому поверсі вікна підкреслені трикутними сандриками, які об’єднані спільною профільованою тягою. Між цими сандриками та віконним обрамуванням поміщені вставки з ліпними жіночими голівками у центрі. На третьому поверсі вікна прикрашають лінійні сандрики. Будинок завершений профільованим карнизом з модульйонами, рядом сухариків та поясу іонік.

Люди

Стефанія Баранецька (Stefania Baraniecka) — мешканка будинку (1910)
Владислав Баранецький (Władysław Baraniecki) — пенсіонер, колишній збирач податків, мешканець будинку (1910)
Тереза Бернфельд (Tereza Bernfeld) — власниця будинку (1910, 1916)
Бруно Гертель (Bruno Hertel) — інструктор, мешканець будинку (1913)
Олександр Ґостковський (Aleksander Gostkowski) — приватний службовець, мешканець будинку (1910)
Кароль Д’Ендель (Karol d’Endel) — службовець казначейства, на пенсії, мешканець будинку (1913)
Емілія Зелінська (Emilia Zielińska) — вдова залізничника, мешканка будинку (1910)
Марек Клюґ (Marek Klug) — податковий радник, мешканець будинку (1910)
Якуб Соломон Крох (Jakób Salomon Kroch) — архітектор, автор проєкту, співвласник будинку
Леонтина Квятковська (Leontyna Kwiatkowska) — власниця будинку (1920-ті рр.)
Целіна Мединська (Celina Medyńska) — мешканка будинку (1910)
Едмунд Менкес (Edmund Menkes) — купець, мешканець будинку (1913)
Титус Мукочинський (Tytus Mukoczyński) — службовець казначейства, мешканець будинку (1910)
Фелікс Пшисецький (Feliks Przysiecki) — журналіст, мешканець будинку (1910)
Уршуля Слівінська (Urszula Śliwińska) — вдова, мешканка будинку (1910)
Маврицій Зільберштайн (Maurycy Silberstein) — архітектор, автор проєкту, співвласник будинку
Артур Формуш (Artur Formusz) — керівник цукерні, мешканець будинку (1913)
Ришард Шихенданц (Ryszard Schichendanz) — перукар, мешканець будинку (1910)
Тадеуш Шимон (Tadeusz Szymon) — службовець Закладу забезпечення робітників, мешканець будинку (1910)

Джерела