...

Вул. Академіка Гнатюка, 08 – житловий будинок

ID: 2462

Будинок звели у 1901-1902 рр. за проектом Зиґмунта Кендзерського на замовлення адвоката, члена міської ради Антонія Дзендзелевича. Кам'яниця є зразком пізнього історизму, в її стилістиці поєднані форми неоренесансу та необароко. Завдяки своєму експресивному силуету виділяється на тлі сусідньої забудови та у перспективі вулиці Січових стрільців. Пам'ятка архітектури місцевого значення.

Історія

Будинок споруджений на розі вулиць Гнатюка, Січових стрільців і Курбаса. Вулиця Гнатюка, у 1871-1939 —вул. Ягайлонська (ul. Jagiellońska), до 1871 — вулиця Єзуїтська (Jesuicka), утворилася на дорозі що провадила від т. зв. єзуїтської хвіртки міських фортифікацій на захід, тобто від Гетьманських валів і Полтви у бік передмістя. На розі вул. Гетьманської і Ягайлонської у різний час розміщувалися такі будівлі установ як Англійський банк, Галицький кредитний банк, Празький банк та ін.

Ділянка будинку №8 була утворена об'єднанням двох парцель, що означалися конскрипційними номерами 172 2/4 та 173 2/4. У середині ХІХ ст. на ній вже стояв невеликий двоповерховий дім. Зберігся проект його реконструкції з 1862 р. (ДАЛО 2/1/2854:67). Цю стару споруду невдовзі знесли.

У 1880-х рр. власницею ділянки і нового чотириповерхового будинку була Марія Домс (Doms), яка пізніше переселилася до Відня. У грудні 1888 р. Домс продала ділянку із забудовою адвокату Антонію Дзєндзєлевичу (Dziędzielewicz) (ДАЛО 2/1/2854:9).

Через тринадцять років доктор Дзєндзєлевич вирішив збудувати нову велику чотириповерхову кам'яницю. 24 липня 1901 р. магістрат затвердив відповідний архітектурний проект. 10 листопада того ж року затвердили додаткові креслення з підписами будівничого Зиґмунта Кендзерського (Kędzierski) (ДАЛО 2/1/2854:65, 68, 69). Очевидно, будівництво завершили наступного 1902 року. Чиншовий дім Дзєндзєлевича згадується у львівському путівнику авторства Баранського (Barański, 1902, 64).

Антоній Дзєндзєлевич був власником цієї кам'яниці до 1935 р. У 1931 р. в будинку реконструювали каналізаційну систему (ДАЛО 2/1/2854:15, 61). На той час приміщення першого поверху орендувала фірма Арнольда Лінда (Lind), що провадила торгівлю меблями. У 1932 р. Дзєндзєлевич мав із Ліндом конфлікт із приводу нібито несанкціонованого ремонту (ДАЛО 2/1/2854:37, 40).

Сьогодні колишня кам'яниця Дзєндзєлевича є багатоквартирним житловим будинком, де на першому поверсі розміщені зали ресторану "Прага", фотосалон і крамниця-бутік. 

Архітектура

Будинок споруджений у центральній частині Львова, неподалік від просп. Свободи й західної межі історичного середмістя, на кутовій ділянці на розі вулиць Гнатюка і Курбаса.

Чотириповерхова наріжна кам'яниця є частиною периметральної забудови. Ділянка будинку має форму неправильного видовженого чотирикутника. Корпус будівлі складається з двох фронтальних блоків вздовж  вулиць Гнатюка і Курбаса та офіцин. Посередині між ними — замкнене подвір'я.

Вхід до будинку влаштований через двері з боку вул. Гнатюка, вхідні сіни провадять до просторої сходової клітки, від якої є вихід у подвір'я. Зі сходових майданчиків кожного поверху можна вийти на балкони-галереї вздовж дворових фасадів. Приміщення як житлового та комерційного призначення є анфіладними: у фронтальних блоках будинку кімнати розміщені у два ряди, а в офіцинах в один ряд.

Будинок має два вуличні фасади: довший виходить на вул. Курбаса; вужчий (головний) з вхідним порталом — на вул. Гнатюка. Головний фасад симетричний, із п'ятьма віконними осями. У його центрі —тривіконний пристінок із широким балконом на другому поверсі і вужчим на третьому. На західному фасаді (вісім осей) справа виступає широкий тривіконний пристінок, зліва розташовані балкони другого та третього поверхів. Між двома фасадами — зрізаний наріжник із малим півкруглим балконом. Зі сходу, з боку сусідньої незабудованої ділянки (Гнатюка, 6), видно довгий нетинькований брандмауер.

Фасади рустовані та почленовані карнизами. У рівні третього і четвертого поверхів — канельовані пілястри великого ордеру з композитними капітелями. Подвійні вузькі вікна четвертого поверху додатково фланкуються меншими пілястрами. На третьому поверсі вікна півциркульні. Над вінцевий карнизом із модульйонами і рядом йонік, по периметру розміщений невисокий аттик. Двосхилий дах доповнений наметовою надбудовою на кілька ярусів у центрі, з банею у формі цибулини і шпилем, завдяки яким силует кам'яниці виразно виділяється у перспективах вул. Гнатюка та вул. Січових стрільців. Нижній ярус фасадної стіни заповнюють вікна-вітрини комерційних приміщень.

Стилістика декору (переважно ліпнини) містить суміш форм неоренесансу і необароко. В орнаментальних ліпних фризах, що компонуються на аттику і над вікнами останнього поверху фігурує мотив пальмети; під базами пілястр і на аттику — барокові картуші; під вікнами третього поверху — ряди декоративних балясин. Акцентом головного фасаду є рельєф розміщений над центральним вікном третього поверху. Він зображає дві жіночі фігури — алегорії малярства і музики. 

Пов'язані місця

Опис

Вул. Винниченка, 3 – житловий будинок

Подібний за стилістикою проєкт Зиґмунта Кендзерського

Детальніше про місце

Персоналії

Францішек Баранський (Franciszek Barański) — автор путівника у якому згадується кам'яниця
Др Антоній Дзєндзєлевич (Antoni Dziędzielewicz, 1854-1935) — адвокат, власник будинку, член Міської ради Львова та громадський діяч
Марія Домс (Marya Doms) — власниця попереднього будинку №8
Зиґмунт Кендзєрський (Zygmunt Kędzierski) — архітектор, будівничий, автор проекту сучасного будинку
Ян Бахман (Jan Bachman) — магістр фармації, мешканець попереднього будинку (1900)
Онуфрій Ґолонка (Onufry Golonka) — візник іпотечного банку, мешканець попереднього будинку (1900)
Др. Натан Ґольдштайн (Nathan Goldstein) — лікар дерматолог і венеролог, мешканець будинку, мав тут свою приймальню (1913)
Авґустин Докоупіл (Augustyn Dokoupil) — візник, мешканець будинку (1913)
Александр Долинський (Aleksander Doliński) — адвокат, мешканець попереднього будинку, мав тут своє бюро (1900)
Людвіка Жаннін (Ludwika Jeannin) — вчителька французької мови, мешканка попереднього будинку (1900)
Др Клеменс Каучинський (Klemens Kauczyński) — лікар дерматолог і венеролог, мешканець будинку і мав тут свою приймальню (1935)
Казимир Ланкош (Kaziemier Lankosz) — купець, мешканець будинку (1910)
Арнольд Лінд (Arnold Lind) — підприємець, власник меблевого магазину, орендар приміщень  у будинку (1932)
Тадеуш Нєвярович (Tadeusz Niewiarowicz) — мешканець будинку (1910)
Антоній Плішевський (Antoni Pliszewski) — столяр, мешканець попереднього будинку (1900)
Кароль Погорилесь (Karol Pohoryłes)  — залізничний службовець, мешканець будинку (1916)
др Даніель Сасовер (Daniel Sassower) — лікар, мешканець будинку, мав тут свою приймальню (1935)
Др Леон Тендлер (Leon Tendler) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Др Ізраель Розенталь (Israel Rosenthal) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Ян Хобрей (Jan Chobrey) — портьєр готелю, мешканець попереднього будинку (1900)
Др Вітольд Холодецький (Witold Chołodecki) — адвокат і службовець, мешканець будинку (1935)
Др Якуб Шварц (Jakób Schwarz) — адвокат, мешканець будинку, мав тут своє бюро (1935)
Юзеф Шім (Józef Szim) — службовець, мешканець попереднього будинку (1900)
Др Адам Шуліславський (Adam Szulisławski) — лікар-окуліст, мешканець будинку, мав тут свою приймальню (1910)
Др Мойсей Шорр (Mojżesz Schorr) — професор, вчитель семінарії, мешканець будинку (1913)
Др Адольф Шорр (Adolf Schorr) — адвокат, мешканець будинку (1913)
Др Якуб Штайнберґер (Jakób Steinberger) — адвокат, мешканець будинку (1935)


Заклади
Магазин іграшок Шимона Броєра (Szymon Breuer) — у попередньому будинку (1900)
Магазин наукових приладів М. Злотницького (M. Złotnicki) — у попередньому будинку (1900)
Магазин меблів Юзефа Гермеліна (Józef Hermelin) — 1910–1913
Магазин клозетів Л. Ґуттмана (L. Guttman) — 1910
Нотаріальна контора Теофіла Нєчуя Вітославського (Teofil Nieczuja Witosławski) — 1910
Магазин і майстерня взуття Генрика Атляса (Henryk Atlas) — 1910
Львівська філія чеського банку Živnosteńska banka — 1913–1916
Банковий дім Г. і А. Ґрюндлінґен (Dom bankowy H. i А. Grundlingen) — 1935

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/2854.
2. Barański F. Przewodnik po Lwowie: Z planem i widokami Lwowa (Lwów, b.d., 1902)
3. Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lwów, 1900)
4. Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1902)
5. Ksiega adresowa królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1913)
6. Księga adresowa Małopołski, Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa (Lwów. Stanisławów. Tarnopól, 1935–1936)
7. Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910)
8. Skorowidz królewskiego stołecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1916)
9. https://pl.wikipedia.org/wiki/Antoni_Dziędzielewicz
 
 

Автор опису — Ігор Жук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення