Вул. Галицька, 19 – житловий будинок

1791 р. – на міському ґрунті на місці розібраних башт і мурів Галицької брами збудована триповерхова кам’яниця.
1884 р. – під час реконструкції фасад житлової кам’яниці був вирішений в стилі неоренесансу.
1913 р. – виготовлений проект (не реалізований) на будову “Галицького акційного купецького банку” (арх. Альфред Захарєвич, Юзеф Сосновський).
1914, 1916 рр. – виготовлений і затверджений додатковий проект (реалізований, арх. Ян Шульц).
1930-і рр. – на партері в кам’яниці функціонувала аптека Я. Вивюрського.
1902 р. – реконструкція будинку: головний вхід і сходи з вул. Галицької перенесено на вул. Валову, а попередні головні сіни перероблено на фронтову крамницю, у зв’язку з чим вітрину розширили на 5 м.

Будинок колишнього “Галицького акційного купецького банку” (конскр. № 416, 322, 323 ст., №294 н.), наріжний від вул. Братів Рогатинців, 6-8, збудований на місці кам’яниці з кін. XVIII ст., що стояла на трьох будівельних ділянках. Першу кам’яницю на цьому місці, на т.зв. емфітевтичному, тобто міському, ґрунті збудував майстер шевського ремесла Шимон Хмаровський (Chmarowski) 1791 р. Економія міста, надаючи у 1790 р. ґрунт Хмаровському, зобов’язала його побудувати впродовж 2-х років двоповерхову (тобто триповерхову) кам’яницю згідно з проектом, званим тоді абрисом, затвердженим будівельною дирекцією. За повідомленням міської табулі, ця триповерхова кам’яниця постала на місці Галицької брами з баштами і міських мурів. Збудована шевцем Хмаровським кам’яниця з незначними змінами в архітектурному декорі стояла до поч. XX ст. На рисунку 1884 р. її триповерховий фасад був вирішений в стилі неоренесансу. Сучасний будинок зведений для “Галицького акційного купецького банку”. Проект, затверджений 2 грудня 1913 року, виконали відомі львівські архітектори Альфред Захарєвич і Юзеф Сосновський. Додатковий проект, який відповідає сучасному станові, розробив арх. Ян Шульц в січні-лютому 1914 р., затверджений 22 грудня 1916 року. Він же керував будівництвом. Перед затвердженням планів магістрат поставив вимогу, щоб фасад мав вигляд, наближений до фасаду сусіднього будинку №21, збудованого лікарем Теодором Балабаном, що й було враховано будівничими. У збудованому будинку банку було кілька помешкань; на 1913 р. там мешкали дантист Абрам Берґер (Berger), кравець Сеґаль Лібер (Lieber), крамар білизни Стефан Стажевський (Starzewski). У 1930-х рр. на партері будинку була влаштована аптека Я. Вивюрського, вхід до якої влаштований у наріжнику. Аптека на цьому місці продовжувала функціонувати, 1980 р. над входом у наріжнику вмонтовано рельєф “Гігія” роботи скульптора Романа Оприска.