Вул. Івана Федоровича, 28 – руїни житлового будинку ID: 746
Кам'яницю №28, звану Рабинівською, у XVI ст. збудували Жолкевські, але вже в кінці цього сторіччя її відкупив львівський юдей Ізраель Юзефович і адаптував на єшиву — талмудичну школу вищого рангу, ректором якої був вчений Йозуе Фальк бен Алєксандер Коген. Нині кам'яницю з багатою історією, пам'ятку архітектури (ох.№356-М), розбирають, щоби на її місці збудувати готель.
Історія
XVI ст. — зведена мурована кам'яниця.1590 р. — адаптація кам'яниці на талмудичну школу — єшиву.
XVIII ст. — надбудова 3-го поверху.
1837 р. — відбудова після пожежі, надбудова 4-го поверху.
1864 р. — проведено реконструкційні роботи з заміною сходів за проектом Юзефа Енґеля, в подвір'ї збудовано дерев'яну шопу.
1908 р. — проведено санацію забудови, в подвір'ї влаштовано бетонне мощення, побудова нових виходків при торцевій стіні, партерової сторожки в глибині подвір'ї за проектом Леона Ґрафа.
1929 р. — проведено ремонт сходової клітки, тильних фасадів, строп у партеровому помешканні (з боку подвір'я), клозетової інсталяції.
1935 р. — ремонт чільного фасаду.
1949 р. — реконструкція кам'яниці.
1980 р. — будинок №28 внесено до списку пам'яток.
1989 р. — проведено комплексні наукові дослідження з обмірами (арх. Олесь Ярема).
2000 р. — розроблено проект реставрації і пристосування під адміністративний будинок (арх. Уляна Піхурко), виготовлено робочу документацію на реставраційні роботи.
2010 р. — знищення будинку з тим, що на його місці повинен постати готельний комплекс.
Кам'яниця
№28, звана Рабинівською, збудована магнатами Жолкевськими (Żółkiewski) у XVI ст. на парцелі під №212. Вона є однією з
найдавніших мурованих будівель юдейської дільниці, яка у XVI ст. практично була
дерев'яною. Коротку історію Рабинівської кам'яниці подає М. Балабан (Bałaban): "Відразу належала родині
Жолкевських, відомим магнатам. Наприкінці XVI ст. (1590) у Миколая і Станіслава
Жолкевських її купив Ізраель Юзефович (Józefowicz)
(Айделес (Aideles)) за 2.000 зол. і
адаптував під школу талмуду або Єшиву. Ректором школи став зять нового власника
ребе Йозуе Фальк бен Александер Коген (Kohen)
(пом. 1614), знаменитий вчений свого часу і маршалок юдейського сейму в Любліні
1607 р.". Відтоді, впродовж довгого часу кам'яниця називалася Рабинівською. З
львівської єшиви вийшли знамениті вчені-талмудисти і рабини, серед яких вчений
Абрам Раппaпорт (Rappaport), вчений і
рабин Ісак Галеві (Halewi).
Ця давня
кам'яниця була двоповерховою. У XVIII ст. був надбудований 3-ій поверх, але
невідомо, ким саме, бо у цьому сторіччі її власники змінювалися. У сер. XVIII
ст. вона належала ордену Кармелітів черевичкових великого конвенту, у
ліктьовому податку за 1767 р. продовжує називатися Рабинівською. 1788 р.
кам'яницю купив Зюсман Лайба Балабан (Левко Балабан) (Bałaban), кагальний бурмістр в останні роки Речі Посполитої.
1837 р. будівля зазнала значних
втрат від пожежі, після чого була відбудована. При відбудові укріпили стіни,
надбудували 4-ий поверх (у документах поч. 1860-х — кам'яниця чотириповерхова).
1864 р. один із співвласників Абрам Бранд (Brand)
провів реконструкційні роботи з заміною сходів за проектом Юзефа Енґеля (Engel). В подвір'ї будинку збудували
дерев'яну шопу. Тодішніми співвласниками були П. Фішер (Fischer) і Ефраїм Бомбух (Bombuch).
1908 р. власник кам'яниці Хаїм
Розенштрайх (Rosenstreich) провів
санацію забудови, в подвір'ї влаштував бетонне мощення, збудував партерову
сторожку в глибині подвір'я, збудував нові клозети при торцевій стіні, які
з'єднувалися зі сходовою кліткою балконами-галереями. Проект на ці роботи
виконав інж.-буд. Леон Ґраф (Graf). У
1928–1929 рр. поліційний будівельний уряд міста зобов'язав того ж власника
кам'яниці провести ремонт сходової клітки, тильних фасадів, строп у партеровому
помешканні (з боку подвір'я), клозетову інсталяцію. 1935 р. співвласники
кам'яниці Вікторія Ґотфрід (Gottfried)
і Пеппі Вайс (Weiss), на вимогу магістратського
уряду, відремонтували чільний фасад, який осипався і був брудним. Остання
реконструкція кам'яниці була проведена після Другої світової війни у 1949 р.
Тоді змінили планування помешкань, влаштувавши перегородки.
Згідно з рішенням Львівської обласної
Ради народних депутатів №130 від 26.02.1980 р., будинок №28 внесено до списку
пам'яток, йому надано ох.№356-М.
1989 р. на замовлення
ЖЕО ін-т Укрзахідпроектреставрація провів комплексні наукові дослідження
кам'яниці (арх. Олесь Ярема). 2000 р., на замовлення УКБ Львівського
міськвиконкому, на основі попередніх робіт розроблено проект реставрації і
пристосування під адміністративний будинок (арх. Уляна Піхурко) та виготовлено
робочу документацію на реставраційні роботи. З будинку відселили мешканців.
Однак, впродовж 10 років жодних робіт не проводилося. Закинутий будинок помалу
перетворювали на руїну. Влітку 2010 р. пам'ятку почали розбирати, з тим, що на
її місці повинен постати готельний комплекс.
Архітектура
Кам'яниця Рабинівська стоїть у рядовій забудові вул. І. Федоровича (кол. Бляхарська, Жидівська) на неширокій (11,2 м), витягненій з заходу на схід будівельній парцелі №212 і зберігає планувальні габарити, визначені параметрами парцеляції локаційного кварталу. Будівля походить із різних періодів, починаючи від сер. XVI ст. і закінчуючи сер. XIX ст. Мурована з каменю (пивниці) та цегли, чотириповерхова, з пивницями, отинькована, вкрита двосхилим бляшаним дахом. У планувально-просторовому вирішенні кам'яниця зберігала одну з характерних для середньовічного Львова структуру: тридільну, тритрактову (1 — ізба чільна і брама; 2 — сходова клітка; 3 — ізба тильна).Архітектурний вистрій походить із різних будівельних
періодів. Чільний фасад чотириосьовий, прямовисно членований лізенами (на 2-му
поверсі рустованими), кожний поверх підкреслений профільованими тягами. Вікна
прямокутні, з кам'яними підвіконними карнизами. Партеровий ярус обличкований
тесаними вапняковими блоками, вирізняється двома вікнами з білокам'яними сегментними
перемичками. Будинок має три входи: один веде в браму, два у пивниці. Брама
головного входу — прямокутна з півциркульним заґратованим світликом та кутими
дверима. Металеві двері мають входи до пивниць.
Пивниці та партеровий ярус
перекриті склепіннями: пивниці — півциркульними, партерові приміщення —
хрестовими та півциркульними, перекриття поверхів — пласкі по дерев'яних балках.
Стан будинку вимагав реставрації. Збережені архітектурні елементи
історичних нашарувань дозволяли провести наукову реставрацію. Однак, найдавнішу
збережену кам'яницю на колишній вул. Бляхарській розібрали.
Люди
Зюсман Лейб Балабан (Левко Балабан) (Süssmann Leib Bałaban) — кагальний бурмістр в останні роки Речі Посполитої.Маєр Балабан (Majer Bałaban) — історик.
Абрам Бранд (Abraham Brand) — співвласник кам'яниці.
Ефраїм Бомбух (Ephraim Bombuch) — співвласник кам'яниці.
Пеппі Вайс (Peppi Weiss) — співвласниця кам'яниці.
Ісак Галеві (Izaak Halewi) — вчений і рабин.
Вікторія Ґотфрід (Wiktorja Gottfried) — співвласниця кам'яниці.
Леон Ґраф (Leon Graf) — інженер-будівничий.
Юзеф Енґель (Józef Engel) — будівничий.
Жолкевськi (Żółkiewski) — родина магнатів.
Миколай Жолкевський (Mikołaj Żółkiewski) — магнат.
Станіслав Жолкевський (Stanisław Żółkiewski) — магнат.
Йозуе Фальк бен Александер Коген (Jozue Falk ben Aleksander Kohen) — ребе, ректор Єшиви, знаменитий вчений свого часу і маршалок юдейського сейму в Любліні 1607 р.
Уляна Піхурко — архітектор-реставратор.
Хаїм Розенштрайх (Chaim Rosenstreich) — співвласник кам'яниці.
Абрам Раппaпорт (Abraham Rappaport) — вчений-талмудист.
П. Фішер (P. Fischer) — співвласник кам'яниці.
Ізраель Юзефович (Eйделес) (Izrael Józefowicz Eideles) — власник кам'яниці, який адаптував її на Талмудичну школу Єшиву.
Олесь Ярема — архітектор-реставратор.
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/458. Справа перейменована: ДАЛО 2/1/466. URL: https://e.archivelviv.gov.ua/file-viewer/227245#file-666101
- Архів інституту Укрзахідпроектреставрація, спр. Л-234.
- Majer Bałaban, "Dzielnica żydowska: jej dzieje i zabytki", Biblioteka Lwowska, 1990, T. III, 71-72.
- Роман Могитич, "Ліктьовий податок", Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 2009, Ч. 19.
Цитування
Оксана Бойко. "Вул. Івана Федоровича, 28 – руїни житлового будинку". Інтерактивний Львів (Центр міської історії, 2014). URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fedorova-28/Останні зміни у тексті (назва) відбулися у 2024 році, оскільки вул. Федорова була перейменована на вул. Федоровича.