Вул. Івана Федорова, 12 – житловий будинок

ID: 737

Чотириповерховий будинок, колишня чиншова кам'яниця, збудований 1906 р. в стилі історизму з елементами сецесії на фундаментах і пивницях ренесансної кам'яниці Краузівської. В приміщеннях партеру кам'яниці сьогодні розміщується кондитерська "Чарівний ліхтар". Пам'ятка архітектури (ох. №353-М).

Історія

XVII ст. — зведена кам'яниця Краузівська.
1876 — зведена двоповерхова житлова офіцина на місці стайні.
1904 — розібрали ренесансну кам'яницю.
1906 — збудований чотириповерховий будинок.
1907 — збудовані чотириповерхові офіцини в подвір'ї.
1930 — реставрація фасаду.

Будинок на вул. Федорова, 12 розміщений у тильній частині парцелі східного приринкового кварталу. Сучасний будинок стоїть на місці старої кам'яниці з XVII ст., що належала родині Краузів і в давніх актах звалася Краузівською. На довгій парцелі Краузи мали чільну кам'яницю (пл. Ринок, 7) і тильну (вул. Федорова, 12) зі своїм внутрішнім подвір'ям, де стояли господарські офіцини. У середині XIX ст. тильною кам'яницею володіла Юзефа Янковська (Jankowska). Будівельна комісія 1864 р. донесла магістратові, що офіцини незакінчені та дуже занедбані, і що в подвір'ї є стайня, яку необхідно знести. 1875 р. нові співвласники кам'яниці Юзеф Ґрюнберґ (Grunberg) і Юзеф та Ціллє Каци (Józef, Zille Katz) звернулися до будівельного уряду за дозволом на зведення двоповерхової офіцини на місці стайні, на що отримали згоду. Вже восени 1876 р. нові офіцини були заселені. Але 19 липня 1893 року магістрат скликав комісію для обстеження стану кам'яниці. Її висновок — зобов'язати власника, купця Рахміля Меркеля (Rachmiel Merkel), реставрувати цілу кам'яницю, влаштувати вогнетривке покриття даху, провести каналізаційні мережі будинку та вибрукувати подвір'я. Проте Меркель зволікав із виконанням вимог магістрату. Щойно 1903 р. він замовив проект тривіконної кам'яниці, яка частково повторювала планування старої. Та не розпочавши будівництва, Рахміль Меркель влітку 1904 р. продав кам'яницю Бернарду Фрухту (Bernard Frucht), який відразу попросив у магістрату дозволу на її реконструкцію та побудову чотириповерхових офіцин. 25 листопада того ж року отримав згоду на адаптаційні роботи, які повинні були торкатися реконструкції сходової клітки, крокв і даху з вогнетривкого покриття, а також на будову чотириповерхової офіцини на місці розібраної двоповерхової. Та Фрухт не врахував цих вимог і приступив до розбирання кам'яниці. Під час її розбирання в газеті "Kurjer Lwowski" за 8 грудня 1904 року з'явилася замітка під назвою "Знову вандалізм". У ній, між іншим, сказано, що в цій кам'яниці були білокам'яні обрамлення, цікаві склепіння сіней, характерна вхідна брама і стелі з профільованих балок. Усі ці мистецькі елементи пропали при реконструкції. Щойно після цієї замітки 9 грудня Бернард Фрухт звернувся до уряду з проханням про розбирання цілої кам'яниці, на що отримав згоду. 12 грудня Ґроно консерваторів (Grono Konserwatorskie) зобов'язало власника зробити світлини та обмірні креслення для міського архіву.

Чотириповерховий будинок збудований 1906 р. за проектом архітектора Артура Шлеєна (Artur Schleyen), який виготовив додатковий проект. Перший проект на будову нової кам'яниці розробив Август Богохвальський (August Bogochwalski). За його проектом новий будинок зберігав риси давньої кам'яниці: був триосьовим. Будівництвом керував архітектор Міхал Фехтер (Fechter). Чотириповерхові офіцини в подвір'ї збудовані одночасно з чільним будинком і за тим же проектом. 1907 р. в будинку розмістилося Товариство польської рукодільної молоді ім. Яна Кілінського. Після Першої світової війни будинок став власністю адвоката Філіпа Евіна (Filip Ewin). На його замовлення у 1930 р. проведено реставрацію фасаду кам'яниці під наглядом архітектора Олександра Пежанського (Aleksander Peżański).

Рішенням сесії Львівського облвиконкому №130 від 26.02.1980 р. будинок внесений до Реєстру місцевих пам'яток під ох.№353-М.

В приміщеннях партеру кам'яниці сьогодні розміщується кондитерська "Чарівний ліхтар".

Архітектура

Будинок стоїть у щільній забудові. Чотириповерховий, прямокутний у плані, зведений з цегли на кам'яних фундаментах, отинькований, вкритий високим дахом під бляхою. Пивниці та партер зберігають мурування давньої кам'яниці. На архітектурному декорі фасаду будинку відбився пануючий в мистецтві кінця XIX – початку XX ст. напрямок модерн з певними історичними елементами. Фасад позбавлений архітектурної чіткості та виразності, яку бачимо в будівлях 1-ої половини і середини XIX ст. Це спричинено нагромадженням різноманітних декоративних деталей. Стіна розчленована горизонтально карнизами, які перетинаються вертикальними лініями пілястр і лізен. П'ять вікон на трьох верхніх поверхах розташовані симетрично: два спаровані по боках і одне посередині, виділене пілястрами. Партерний ярус із горизонтальним дощатим рустом контрастує з верхніми. Горизонтальні карнизи 2-го і 4-го поверхів заломлюються посередині, утворюючи півкруг над вікнами, заповнений ліпними картушами в листі аканту. На рівні 3-го та 4-го поверхів по краях влаштовані невеличкі балкони, на 3-му — на кронштейнах, з сецесійним рисунком металевих огороджень. Заглиблення під крайніми вікнами 2-го поверху заповнені балясинами. Вхідна брама влаштована у лівій частині фасаду. Фасад завершений профільованим карнизом.

Стіни офіцин на висоту всіх ярусів вкриті суцільним горизонтальним рустом, поземні карнизи відсутні. Права від входу офіцина з балконами на всіх поверхах.

Сучасний вигляд будинку відповідає проектові 1905 р., за винятком невеликих змін у фасадному декорі.

Персоналії

Авґуст Богохвальський (August Bogochwalski) — архітектор, автор проекту чотириповерхового будинку.
Артур Шлеєн (Artur Schleyen) — архітектор, автор додаткового проекту побудови кам'яниці.
Бернард Фрухт (Bernard Frucht) — власник кам'яниці з 1904 р., розібрав стару кам'яницю.
Краузи (Krauz) — міщанська родина, власники кам'яниці з XVII ст.
Міхал Фехтер (Michał Fechter) — архітектор, який керував будівництвом.
Олександр Пежанський (AleksanderPeżański) — архітектор, під наглядом якого проведено реставрацію фасаду кам'яниці у 1930 р.
Рахміль Меркель (Rachmiel Merkel) — купець, власник кам'яниці наприкінці XIX ст., і до 1904 р.
Філіп Евін (Filip Ewin) — адвокат, власник будинку після Першої світової війни.
Ціллє Кац (Zille Katz) — співвласник кам'яниці на 1875 р.
Юзеф Ґрюнберґ (Józef Grunberg) — співвласник кам'яниці на 1875 р.
Юзеф Кац (Józef Katz) — співвласник кам'яниці на 1875 р.
Юзефа Янковська (Józefa Jankowska) — власниця тильної кам'яниці на сучасній вул. Федорова, 12 в середині XIX ст.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/446.
Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ) 186/8/629.
Вуйцик Володимир, Leopolitana (Львів: Класика, 2013), 95-98.
Капраль Мирон, Національні громади Львова ХVІ–ХVІІІ ст. (Львів, 2003).
Могитич Роман, "Ліктьовий податок", Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 2009, Ч. 19.

Авторка опису — Оксана Бойко
Літературна редакторка — Юлія Павлишин