Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Федьковича, 54-56 – кінотеатр (не діє)

ID: 1710

У приміщенні Дому профспілок залізничників, що на вул. Ю. Федьковича, 54-56, у 1938–1944 рр. діяв кінотеатр “Роксі” на 880 місць. У повоєнні роки тут розмістився Будинок культури залізничників. До наших часів серед львів'ян у повсякденному мовленні збереглась назва будинку за іменем колишнього кінотеатру – “Рокс”.

Історія

Кінотеатр на 880 місць, “Роксі” (“Roxy”), було відкрито у 1938 р. у приміщенні Дому профспілок залізничників, розміщеного на сучасній вул. Федьковича 54-56. Імовірно, що назва скопійована з відомого кінотеатру-вар'єте “Роксі”, збудованого у 1932 р. в Нью-Йорку, та названого на честь свого засновника – імпресаріо Семюеля “Роксі” Ротхафеля (Samuel “Roxy” Rothafel).

Власниками кінотеатру були Едвард Бжезінський (Edward Brzeziński), який також був його керівником – йому належало 40% власності; а також Іґнатій і Альфред Нестлі (Ignacy/Alfred Nestlowie) – 45% та 15% власності відповідно.

У рапорті Львівського староства за 1939 р. зазначено, що кінотеатр розміщувався на окраїні міста, і через це фінансові справи кінотеатру були не в найкращому стані.

Кінотеатр проіснував до 1944 р. У повоєнні часи тут розмістився Будинок культури залізничників. До наших часів серед львів'ян збереглась усна назва “Рокс”. Тепер це Будинок науки та культури Львівської залізниці.

Пов'язані місця

Опис

вул. Федьковича, 54-56 – будинок науки та культури Львівської залізниці

Детальніше про місце

Персоналії

Бжезінський, Едвард (Edward Brzeziński) — один з власників кінотеатру, його керівник
Нестель, Альфред (Alfred Nestel) — співвласник кінотеатру
Нестель, Іґнатій (Ignacy Nestel) — співвласник кінотеатру

Джерела

  1. Gazeta Lwowska, 1938, №145.
  2. Gazeta Lwowska, 1939, №3.
  3. Gazeta Lwowska, 1939, №7.
  4. Taschenjahrbuch 1943: Für den deutschen Generalgouvernement (Krakau: ZKW Druck, 1943).
  5. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 7/3/638.
  6. Радянській Львів: 1939–1955. Документи й матеріали (Львів: Книжково-журнальне видавництво, 1956).
  7. Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
  8. Bignens C. Kinos, Architektur als Marketing: Kino als massenkulturelle Institution; Themen der Kinoarchitektur; Züricher Kinos 1900–1963 (Zürich: Rohr, 1988).
  9. Архітектура Львова. Час і стилі ХІІІ-ХХІ ст. (Львів: Видавництво “Центр Європи”, 2008).
  10. Віктор Проскуряков, Юрій Ямаш, Львівські театри. Час і архітектура (Львів: Центр Європи,1997), 132.
  11. Приватна збірка П. Ґранкіна.
Автори опису – Павло Кучерський, Оксана Лепак
Редактор – Ольга Заречнюк 
Літературний редактор – Юлія Павлишин