Вул. Бой-Желенського, 14 – будинок гуртожитку

ID: 2123
Будинок Другого Дому техніків Львівської політехніки розташований на Вулецьких ґрунтах, так званій “Вульці”. Збудований у 1923–1929 рр. за проектом відомих львівських архітекторів Євгена Червінського та Альфреда Захарєвича в стилі неокласицизму з елементами арт деко. 1991 р. внесений до реєстру пам’яток архітектури та містобудування під ох.№М-2030.

Історія

1923–1929 рр. – будівництво Дому Техніків, архЄвген Червінський і Альфред Захарєвич.
1936 р. – зведення каплиці, арх. Анджей Фридецький.
1950-і рр. – пристосування окремих приміщень під потреби поліклініки, ліквідація каплиці.
2011 р. – заміна покрівлі даху: дахівки на металочерепицю.


Будинок Другого Дому техніків Львівської політехніки розташований на південний захід від історичного середмістя, на Вулецьких ґрунтах, званих “Вулька”. Вулиця, на якій стоїть Дім, почала формуватися на зламі XIX–XX ст. і отримала назву Чиста. Впродовж існування її назва змінювалася залежно від політичних обставин: з 1930-х рр. вона називалася Абрагамовичів (Abrahamowiczów), з 1942 р. – Кляйнштрасе (Kleinstrasse), з 1944 р. знову Абрагамовичів, у 1945 р. – Чиста, з 1946 р. – Т. Бой-Желенського.

Будинок займає велику ділянку, що об’єднала три історичні парцелі під конскр.№№ 2295/16, 2296/7 і 2298/7. Ці три ділянки на поч. 1920-х рр. придбало “Товариство братньої допомоги студентів Львівської політехніки”. Комітет “Товариства” 1923 р. розпочав будову триповерхового житлового будинку з мансардою без погодження проекту, розробленого 1922 р., і без дозволу власників прилеглих парцель. Зокрема, будівельна справа доносить, що власник вілли на прилеглій парцелі на вул. Косинєрській (І. Карпинця), бічній Кадетської (Гвардійська) – будівничий Кароль Турковський (Turkowski) – звернувся до комітету “Товариства”, аби вони не заслоняли вікна його вілли. Проект на будинок “Товариства” розробили в бюро архітекторів Євгена Червінського і Альфреда Захарєвича.

Будівництво Дому завершили 1929 р. На 1934 р. його ділянку по периметру оточили вулиці Щитова (Засядька), Чиста (Бой-Желенського), Відок (Лукаша). У січні 1936 р. у подвір’ї Дому техніків – у його південно-західному куті – звели муровану каплицю, яку освятили того ж року. Її проект розробив 1934 р. арх. Анжей Фридецький (Frydecki).

У радянські часи будинок пристосували під гуртожиток №1 “НУ Львівська політехніка”, у партеровій брилі влаштували студентський клуб, східний корпус адаптували під поліклініку. Тоді ж розібрали каплицю.

Взимку 2011 р. замінили стару покрівлю з червоної черепиці на металочерепицю темно-зеленого кольору, спотворивши архітектуру будівлі.

Пов'язані історії

Архітектура

Будівля зведена з цегли, отинькована; базована на плані “каре” – 3 прямокутні триповерхові корпуси з сутеренами та мансардовими поверхами та партеровий об’єм із чільного боку творять закрите внутрішнє подвір’я. Західний і східний корпуси у північній частині підкреслені двома невеликими крилами, які фланкують північний фасад північного корпусу. Корпуси вкриті двосхилими дахами під металочерепицею темно-зеленого кольору (первісно – черепицею “марселькою” коломийського виробництва). Рельєф ділянки підкреслює різної висоти цоколь (цегляний, отинькований, завершений профільованим карнизом). Акцентом Дому техніків з чільного, південного боку, виступає партерова з сутеренами брила конференц-залу, вкрита повним чотирисхилим дахом, з бічними нижчими брилами, завершеними терасами з балюстрадами: у західній влаштований вестибюль із гардеробом, у східній – широка півциркульна брама, що веде у внутрішнє подвір’я. Брама перекрита залізобетонними плитами, опертим на чотири потужні тосканські колони, які підкреслюють вхід у східний корпус. Вхід до залу акцентований чотирма пілястрами.

Архітектурне вирішення будинку в стилі арт деко. Фасади прорізані ритмом вікон, із вертикальним членуванням: кожна віконна вісь на три поверхи підкреслена спільним простим обрамуванням. Віконні осі продовжують прямокутні вікна мансарди та великі термальні – сутерен. Шестичастинне заповнення прямокутних віконних прорізів доповнює лаконічну пластику фасадів. Усі термальні вікна заґратовані кутими ґратками простого стильового рисунку. Східний, західний і північний фасади вирізняються триосьовими ризалітами, в яких мансардовий поверх перетворений на четвертий. Південні фасади західного і східного крил будинку підкреслені однією віконною віссю, оздобленою аналогічно до інших фасадів. До будинку веде кілька входів, влаштованих у кожному корпусі.

Розпланувальна структура будинку – коридорна, з двобічним розташуванням кімнат. Перекриття корпусів – пласкі залізобетонні; перекриття залу – металеві ферми. Підлоги – паркетні, в сутеренах – бетонна стяжка. Кожний корпус має свою сходову клітку – залізобетонну, двомаршеву з кованим стильовим огородженням. У приміщенні високих сутерен влаштовано антресоль із ґратчастим огородженням.

Дім техніків Львівської політехніки – зразок будівлі міжвоєнного часу в стилі неокласицизму з елементами Ар Деко.

Персоналії

Альфред Захарєвич – інженер-архітектор, автор проекту Дому техніків.
Анджей Фридецький (Andrzej Frydecki) – архітектор, автор проекту каплиці.
Євген Червінський – інженер-архітектор, викладач Рільничо-лісового відділу Львівської політехніки у 1922–1930 рр., автор проекту Дому техніків.
Кароль Турковський (Karol Turkowski) – будівничий, власник вілли, розташованої поруч із Домом техніків.

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/524.
  2. Politechnika Lwowska 18441945 (Wrocław: Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 1993).
  3. Архітектура Львова. Час і стилі (Львів: Центр Європи, 2008), 546.
  4. Туристичний путівник (Львів: Центр Європи, 2004), 305.
Автор опису – Оксана Бойко
Редактор – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин