Територія Янівського цвинтаря – передпоховальна каплиця "Бет-Тагора" (не існує)

ID: 1642

Передпоховальна каплиця "Бет Тагора" на новому юдейському цвинтарі була оригінальною модерновою спорудою. Її звели знакові львівські архітектори Роман Фелінський, Міхал Улям і Єжи Ґродинський. 1943 року нацисти знищили цвинтар, а каплицю підірвали.

Історія

1856 — збудовано стару каплицю.
1912-1913 роки – споруджено нову каплицю.
1943 – каплицю зруйновано.

1855 року, після того, як австрійська влада закрила старий цвинтар на Краківському передмісті, поблизу Янівської дороги (вул. Шевченка) на Кортумовій горі був закладений новий юдейський цвинтар.

1856 року коштом купця Єфроїма Вікселя (Yefroim Wiksel) на ньому вимурували цвинтарну ритуальну каплицю. 1875 року до цвинтаря проклали дорогу, названу Пилиховською дорогою (вул. Єрошенка), а 1890 року вимурували з цегли огорожу в неороманському стилі, що простягається вздовж вулиці. Вона збереглася донині.

На новому цвинтарі спочиває чимало відомих членів львівської юдейської громади, зокрема один із засновників синагоги реформаторів Еммануїл Блюменфельд (Emmanuil Blummenfeld), засновник юдейського шпиталю Маврицій Лазарус (Maurycy Łazarus), рабини Бернард Лєвенштайн (Bernard Lewenstein) та Єзекіль Каро (Ezekil Caro), голова віросповідної громади, борець за асиміляцію Еміль Бик (Emil Byk), очільники львівського cіонізму Абрам Коркес (Abraham Korkes), Гершон Циппер (Herschon Zypper), Лєон Райх (Leon Reich). Були тут і меморіали жертвам погрому в листопаді 1918 року і загиблим юдейським воїнам.

У 1912–1913 роках коло головного входу юдейського цвинтаря, з боку Пилиховської дороги (вул. Єрошенка), було зведено нову цвинтарну каплицю за проектом знаних львівських архітекторів Романа Фелінського (Roman Feliński), Міхала Уляма (Michał Ulam) та Єжи Ґродинського (Jerzy Grodyński). Стіни каплиці прикрасили розписи знаменитого художника Фелікса Міхала Виґживальського (Feliks Michał Wygrzywalski).

1943 року нацисти підірвали "Бет Тагору" і зруйнували обидва юдейські цвинтарі. Кам’яними надгробними плитами-мацевами вимостили дороги. На місці Старого цвинтаря радянська влада вже 1947 року влаштувала базар, іменований Краківським. Новий цвинтар у 1962 році приєднали до Янівського кладовища, і він продовжує функціонувати під опікою єврейської громади.

Архітектура

Каплиця була невеликою, але монументальною будівлею із центричною планувально-просторовою структурою. Її архітектура в стилі модерну відповідала часу. Споруда вирізнялася великою мідною банею, посадженою на восьмибічний барабан, що його прорізали вузькі прямокутні вікна – по три в кожній грані, франкованій колонками. Барабан виростав з четверика через "тромпи". Входи було організовано з чотирьох сторін через портики з арковими прорізами в причілкових стінах. Всередині стіни споруди вкривали орнаментальні сецесійні розписи Виґживальського (Wygrzywalski).

Пов'язані місця

Опис

Вул. Золота – новий єврейський цвинтар

Детальніше про місце

Персоналії

Єфроїм Віксель (Yefroim Wiksel) — купець.
Еммануїл Блюменфельд (Emmanuil Blumenfeld) — один із засновників синагоги реформаторів.
Маврицій Лазарус (Maurycу Łazarus) — засновник юдейського шпиталю.
Бернард Лєвенштайн (Bernard Löwenstein) — рабин.
Єзекіль Каро (Ezekil Caro) — рабин, голова віросповідної громади.
Еміль Бик (Emil Byk) — борець за асиміляцію євреїв.
Абрам Коркес (Abraham Korkes) — очільник львівського cіонізму.
Гершон Циппер (Herschon Zipper) — очільник львівського cіонізму.
Лєон Райх (Leon Reich) — очільник львівського cіонізму.
Роман Фелінський (Roman Feliński) — архітектор.
Міхал Улям (Michał Ulam) — архітектор.
Єжи Ґродинський (Jerzy Grodyński) — львівський архітектор.
Фелікс Міхал Виґживальський (Feliks Michał Wygrzywalski) — художник.

Джерела

1. Бирюлев Ю., Еврейское наследие Львова (Львов: Центр Европы, 2002).
2. Бірюльов Ю., Мистецтво львівської сецесії. (Львів: Центр Європи, 2005).
3. Бойко О., Синагоги Львова. (Львів: Класика, 2008).

Авторка опису – Оксана Бойко