Вул. Залізняка, 11 – Церква св. Йосифа-обручника

ID: 971

Kолишній Реколекційний дім єзуїтів – пам'ятка архітектури поч. ХХ ст., розташована у глибині ділянки, на південний захід від центральної частини міста, у дільниці Новий Світ. Побудований за проектом архітекторів Юзефа Пйонтковського та Кароля Ріхтмана. При реколекційному домі 1914 – 1916 рр. побудовано костел єзуїтів св. Йосифа і блаженного Анджея Боболі за проектом архітекторiв Станіслава Дидека i Францискa Мончинськoгo. У вересні 1939 р. під час обстрілу та авіабомбардування Львова дахи реколекційного дому і костелу були пошкоджені. Радянська влада закрила дім 04.04.1946 р. i у радянський час тут діяла школа (будівлю перебудовано і з’єднано галереєю з костелом, змінено декор головного фасаду). Від серпня 1993 р. частину будівлі передано на новіціат греко-католицького Згромадження сестер милосердя св. Вінцента де Поля. У костелі тепер греко-католицька церква св. Йосифа-обручникa, a більшу частину приміщень дому використовує Національний лісотехнічний університет України.

Історія

Kолишній Реколекційний дім єзуїтів – пам’ятка архітектури поч. ХХ ст., побудованa за проектом архітекторів Юзефа Пйонтковського та Кароля Рихтмана. Будівельні роботи розпочалися 1907 р. і тривали до 1911 р., керував ними інженер Юзеф Висоцький. Будівлю посвячено 30.08.1908. При реколекційному домі 1914 – 1916 рр. побудовано костел єзуїтів св. Йосифа і блаженного Анджея Боболі за проектом архітектора Станіслава Дидека. Проект поправив та модифікував архітектор Францішек Мончинський, якого можна вважати співавтором С. Дидека. Дозвіл на будову був виконаний на підставі рисунків, що їх підписав Ф. Мончинський.

Реколекційний дім і костел було загороджено 1921 р., проект огорожі виконали Міхал і Тадеуш Кустановичі. У вересні 1939 р. під час обстрілу та авіабомбардування Львова дахи реколекційного дому і костелу були пошкоджені. Радянська влада закрила дім 04.04.1946 р.

У радянський час у реколекційному домі діяла школа (тепер більшу частину приміщень використовує Національний лісотехнічний університет України). Після Другої світової війни будівлю перебудовано (добудовано поверх і з’єднано галереєю з костелом, змінено декор головного фасаду). Від серпня 1993 р. частину будівлі передано на новіціат греко-католицького Згромадження сестер милосердя св. Вінцента де Поля. У костелі тепер греко-католицька церква св. Йосифа-обручника.

Архітектура

Дім зведений у геометризованих формах віденської сецесії, мурований із цегли, тинькований, триповерховий із мансардовим поверхом, на високому кам’яному цоколі, складний у плані. Права ризалітна частина утворює крило, призначене для реколектантів і духівництва. Будинок складався з 68 кімнат, приміщень для реколектантів, господарських будівель і каплиці на 100 осіб. Перекриття пласкі. Головний північно-східний фасад асиметричної композиції, зі зміщеним управо центральним ризалітом, що містить головний вхід, і двома невеликими бічними ризалітними частинами. Фасад горизонтально підкреслений легким рустом і завершений угорі профільованим карнизом. Центральний ризаліт завершений трикутним щипцем, заломленим у нижній частині за контурами даху. Головний вхід оформлений архівольтом, над яким розміщене велике вікно півциркульної форми з мозаїкою 1960-х рр., яке колись було прикрашене горельєфом із фігурою Божої Матері, з двох боків якої стояли св. Станіслав Костка і блаженний Анджей Боболя (скульптор С. Пйонткович, 1911 р.). На полі фронтону розміщені дві глибокі півциркульні ніші, оздоблені раніше скульптурами св. Йосифа і св. Іґнатія Лойоли (не збереглися). Будинок покритий високим мансардовим дахом з одним заломом і нерегулярно розташованими люкарнами.

Джерела

Автор запису – Христина Харчук