Пл. Двірцева, 1 – Центральний залізничний вокзал

ID: 339
Станційний будинок центрального залізничного вокзалу (1901-1904, арх. Владислав Садловський – загальний проект будинку; Альфред Захаревич, Тадей Обмінський - інтер'єри; група інженерів під керівництвом Людвіка Вежбицького – інженерні конструкції; 1921-1922 – добудова другого поверху; 1946-1951 – відбудова з реконструкцією інтер'єрів). Стиль будівлі – сецесія з елементами неоренесансу. Дебаркадер центрального залізничного вокзалу (1903 – проект групи залізничних інженерів під керівництвом Л. Вежбицького; 1946 – відбудова; 2000-2001 – реставрація). Комплекс головного львівського вокзалу є прикладом монументальної архітектурної споруди, проектованої на зламі ХІХ-ХХ століть.

Історія

Побудований 1900–1904 рр. за проектом архітектора Владислава Садловського та інж. Едмунда Зеленєвського. Конструктивні елементи каркасу виготовлені на металургійному комбінаті "Вітковіце" в м. Моравська-Острава (тепер Чехія). Ідею побудови дебаркадеру висунув ще у 1895 р. Юліан Захарієвич. Він виконав проект внутрішнього вигляду дебаркадеру. В період українсько-польської війни 1918–1919 рр. споруда отримала значні пошкодження. Значних руйнувань вона зазнала також і у Другу світову війну в 1939 р.

Деберкадер був дуже пошкоджений під час Другої світової війни. У повоєнний час його відремонтували, проте було втрачено більшу частину мистецьки

 оздоблених перонних об’єктів. На початку ХХІ ст. відреставровано металеві перекриття над перонами.

Пов'язані історії

Архітектура

Своїм горизонтальним силуетом, доповненим трьома високими купольними надбудовами, монументальна споруда у станційного будинку виразно читається в перспективі вул. Чернівецької, що відгалужується від вул. Городоцької в північному напрямку.

Будівля - цегляна, тинькована, двоповерхова. При влаштуванні фундаментів та перекрить використовувались залізобетонні конструкції. В основі конфігурації плану лежить видовжений прямокутник, довша сторона якого прилягає до лінії перонів та залізничного полотна.

Центральну вісь фасаду акцентує потужний ризаліт з високою півкциркульною аркою входу, увінчаний масивним центральним куполом і фланкуючими меншими куполами. Об'єми бічних ризалітів, оформлених колонними портиками і також завершених купольними конструкціями, доповнюють композицію будівлі.

Фасади рустовані, по поверхах розділені повними антаблементом, увінчані аттиками. Вікна прямокутної форми. Головний ризаліт прикрашають алегоричні фігури в нішах, що фланкують портал (ск. Антоній Попель), та встановлена над аркою центрального входу двофігурна скульптурна композиція з картушем (ск. Петро Війтович).

Основу комплексу інтер'єрів складають великі зали, об'єднані широкими коридорами. Від коридорів вихід до перонів здійснюється через підземні тунелі.

Оригінальний вистрій інтер'єрів, в якому були широко використані форми сецесії, в інтер'єрах майже не зберігся.

Будинок львівського головного вокзалу став базовим компонентом архітектурної тканини міста – найважливішою домінантою забудови північно-західного сектора Львова.

Конструкція дебаркадера львівського вокзалу прилягає до тильного, північного фасаду станційного будинку. Аркові перекриття перонного дебаркадеру утворюють клепані зі сталі ферми великого радіусу, які заповнено броньованим склом. Загальна довжина конструкції – 159 м, ширина 69 м. Під перекриттям розташовані п’ять перонів (десять колій). Опори ферм стилізовано так, щоб вони гармоніювали з формою інших перонних об’єктів (металевої огорожі, кіосків, стояків для годинників, показчиків руху поїздів тощо). Під коліями, які піднято на висоту першого поверху вокзалу, прокладено п’ять поперечних тунелів. Ними пасажири можуть виходити до потягів. Для транспортування багажу на пероні було встановлено спеціальні електричні ліфти, які опускали речі до тунелів. Перон №5 був призначений для приміських потягів. Дебаркадер є однією з найбільш вартісних пам'яткок інженерної архітектури Львова і західного регіону України початку ХХ ст.

Пов'язані місця

Опис

Пл. Двірцева, 1 – кінотеатр (не діє)

Детальніше про місце

Персоналії

Джерела

  1. Oпис чacткoвo опрацьований в межах проекту "Галіціана", 2001-2002, автор І. Жук
  2. Бірюльов Ю. Мистецтво Львівської  сецесії. – Видавництво „Центр Європи”: Львів, 2005. – С. 88.
  3. Котлобулатова І. Львівський вокзал. Споруда друга. // Галицька брама. №14. – Вид-во: Центр Європи, 1996. – С. 16-17.
  4. Львів. Туристичний путівник. Львів: вид-во „Центр Європи”, 1999. – С. 268-269.
  5. Львівська залізниця. Історія і сучасність. Львів: вид-во „Центр Європи”, 1996.
  6. Пурхля Я. Віденські впливи на архітектуру Львова 1772-1918. – Краків, 1991. – С. 37.
  7. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy. – Wrocław: Via Nowa, 2001. – S. 154-155.


Автори опису – Христина Харчук, Ігор Жук

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення

Пов'язані відео