Вул. Клепарівська, 35 – Львівський державний університет безпеки життєдіяльності
Історія
Дім військових інвалідів діяв у Львові 1863–1918 рр. Військові інваліди та ветерани, які не мали засобів для самостійного утримання, мешкали у закладі державним коштом. Дім військових інвалідів побудований зa розпорядженням імператора Франца Йосифа І від 12.12.1851 р. для притулку ветеранів військових інвалідів за проектом 1855 р., датського архітектора Теофіля Едварда Гансена (будівлю створено за зразком Віденського арсеналу, автором якого теж був Т. Е. Гансен). На будівництво будинку інвалідів у Львові було закладено 700 тисяч золотих ринських і виділено землі Пилиховської долини з дубовим лісом. Тоді ця територія в районі гори Кортумівка на Клепарові належала війську.
Дозвіл на будівництво будинку підписав у грудні 1851 р. Франц Йосиф І. Будівельні роботи, які проводилися під керуванням Едварда Келлера, розпочалися навесні 1856 р. В 1858 р. розпочалося оздоблення фасадів будинку, виконане скульпторами Кипріяном Ґодебським та його учнем Аблем Марією Пер’є. Основні будівельні роботи завершені в 1860 р., повністю будівництво завершено в 1863 р. Урочисте відкриття будинку відбулося 04.10.1863 р. в день іменин імператора Франца Йосифа І. Новостворений заклад слугував спочатку філією будинку інвалідів №3 в Тирнау.
Наприкінці 1870-х рр. львівську філію перетворено в самостійний заклад для інвалідів №4 (один з чотирьох схожих закладів, що залишилися в Австро-Угорщині. Будівля закладу була розрахована на розміщення та утримання на пансіоні 500 інвалідів та ветеранів.
У міжвоєнний період будівлі використовували для потреб інвалідів і ветеранів польського війська, тут містився притулок для військових ветеранів та хірургічний шпиталь (філія 6-го Окружного військового шпиталю).
В радянський час будівля знаходилася у розпорядженні Червоної армії. В 1939–1941 рр. в будинку розмістили 233-й полк НКВС (в/ч 7480). Той сам підрозділ повернувся у будівлю 10.08.1944 р. Тоді було частково знищене скульптурне оздоблення, руйнувань та вандалізму зазнала також будівля каплиці, де від 1939 р. було розміщено речовий склад.
Згідно рішення міністерства внутрішніх справ СРСР, у травні 1954 р. у приміщені будинку було розміщено Київське пожежно-технічне училище МВС СРСР. До 1972 р. на першому поверсі лівого крила головного корпусу будинку було розташовано військову частину 7480 та батальйон міліції.
Від 1990-х рр. у колишньому домі інвалідів розташований Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Пов'язані історії
Архітектура
Головний та тильний фасади декоровані алегоричною скульптурою (авторства К. Ґодебського, А.-М. Пер'є). На головному фасаді, з обох боків від гербу Австрійської держави розміщено фігури Війни (Марс) і Миру (Венера). Над протилежними брамами – і ззовні, і зсередини двору, розміщено чотири барельєфи, що символізують Воїна і Перемогу. На фасаді було встановлено загалом 26 скульптурних елементів та 8 барельєфів (які збереглися у задовільному стані й досі). Багато елементів скульптурного декору, головно із внутрішнього боку, втрачені. Зокрема, це статуї чотирьох славетних австрійських фельдмаршалів і генералів: архікнязя Карла, графа Радецького, князя Шварценберґа і графа Шліка. Не збереглася також зала з фресками.
У комплекс входить каплиця, споруджена на північний захід від основної будівлі, зведена у романо-візантійських формах. Фрагментарно в ній зберігся стінопис.
Аналогічний комплекс споруд був виконаний за проектом Т. Гансена у м. Грац (Австрія).
Комплекс колишнього Дому Інвалідів - цінна пам'ятка архітектури раннього історизму у Львові.
Джерела
- Oпис чacткoвo опрацьований в межах проекту "Галіціана", 2001-2002
- Львів. Туристичний путівник. – Видавницво: Центр Європи. – Львів, 1999. – C. 253.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy. – Wrocław: Via Nowa, 2001. – S. 145.
- Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. – Część I. Kościoły i klasztory rzyskokatolickie dawnego województwa ruskiego. – Tom 12. – Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. – Kraków, 2004. – S. 67-76.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
