Вул. Вітовського, 55 – адміністративний будинок

Спочатку будинок Міських електричних установ планували збудувати на початку вул. Генерала Розвадовського (тепер вул. Зелена). Але у 1933 р. магістрат попросив у Військового командування  ділянку на розі вул. Кадетської (тепер вул. Героїв Майдану) і Пелчинської (вул. Вітовського) для знесення старих казарм та спорудження презентабельного будинку з громадською функцією. Вибір місця для такого важливого об'єкту мотивували тим, що поряд відбувалися щорічні міжнародні автомобільні перегони. Велика кількість гостей та мешканців міста мала споглядати репрезентативні будинки органів влади, а не напівзруйновані військові бараки.

Для пошуку вдалих ідей Спілка Товариств Польських Архітекторів (Związek Stowarzyszeń Architektów Polskich) оголосила загальнопольський конкурс. У результаті до подальшої співпраці запросили архітекторів Тадеуша Врубеля (Tadeusz Wróbel), Леопольда Карасінського (Leopold Karasiński) та Отто Федака (Otto Fedak). Хоча вони не отримали жодної винагороди, їхню роботу під №8 було закуплено і прийнято до реалізації у 1934 р.  Будівництво тривало у 1935–1936 рр.

Будинок дуже вдало вписаний у середовище вулиці. Його довгий фасад вздовж вулиці Вітовського поділений тонкими пілонами, що створює ілюзію значно коротшої, ніж насправді, фасадної площини. Кут будівлі на розі вулиць Вітовського та Героїв Майдану заокруглений, нижчої поверховості. Над півкруглим об'ємом з операційною залою розміщена тераса, над якою височить стіна з глибокими канелюрами.

У радянський час до будівлі прибудовали практично таку саму за об'ємом та площею частину. Сьогодні досить складно розрізнити, де закінчується старий будинок і починається новий — настільки вдало вони поєднані між собою. Цю перебудову здійснили у 1970-х – 1985 рр. за проектом Василя Каменщика.