Вул. Крушельницької, 09 – житловий будинок

ID: 2451
Житловий багатоквартирний будинок, споруджений у 1891–1892 рр. Триповерхова кам’яниця – зразок архітектури пізнього неоренесансу. Проект розробляв Міхал Ковальчук, відомий львівський арх.-буд. кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Сьогодні використовується переважно як житловий, частину приміщень займає дитсадок. Пам'ятка архітектури (охор. № 1081-М).

Історія

На поч. 1890-х рр. з північної частини тракту забудови, прилеглого до південно-східної межі Єзуїтського саду (суч. Парку ім. І. Франка), було виділено парцелю, означену конскр.№667 2/4. Ця ділянка перетинала наскрізь квартал, окреслений трасами вул. Крашевського (тепер Крушельницької), Кляйнівської (Каменярів), Сикстуської (Дорошенка) та Словацького, перпендикулярно до його поздовжньої осі. 1891 р. укладено два контракти купівлі та продажу (з датами 28 березня та 7 травня), за якими згадана парцеля перейшла у власність адвоката Владислава Балько (Balko) та його дружини Ванди Марії Балько (ДАЛО 2/1/6457:22).

Невдовзі на новонабутій ділянці співвласники ініціювали проект будівництва триповерхового чиншового дому. Відповідні архітектурні плани, розроблені відомим арх.-буд. Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Міхалом Ковальчуком (Kowalczuk), були затверджені 20 березня 1891 року резолюцією магістрату (ДАЛО 2/1/6457: 35, 36, 43). 22 вересня 1892 року магістратська комісія констатувала завершення будівельних робіт (ДАЛО 2/1/6457:27). Новобудова отримала окремий конскрипційний №1093 2/4 (ДАЛО 2/1/6457:24).

Згодом у будинку було проведено реконструкційні роботи. На замовлення родини Балько, упродовж 1904–1905 рр. майстер мурарський Міхал Кустанович (Kustanowicz) добудував праву (західну) офіцину (флігель). Добудова мала своїм наслідком зміну форми плану кам’яниці з Г-подібної на П-подібну (ДАЛО 2/1/6457: 16, 33, 34, 40-42). 1912 р. Ванда Балько замовила реконструкцію другої офіцини – як наслідок, тут з’явилися нові допоміжні сходи, влаштовано кімнатки для домашніх слуг (ДАЛО 2/1/6457: 13, 31).

Родина Балько зберігала свій статус домовласника і пізніше, в міжвоєнний період – підписи Ванди Балько фігурують на проектах реконструкції, датованих, очевидно, кін.1920-х чи 1930-ми рр. (ДАЛО 2/1/6457: 30, 32). Зараз кам’яниця використовується як багатоквартирний житловий дім. Частину приміщень займає дитячий садок.

Архітектура

Кам’яниця займає ділянку прямокутної форми, розташовану навпроти південно-східної межі Парку ім. І. Франка. Корпус включено у тракт периметральної забудови кварталу, видовженого по осі "південний захід – північний схід". Брандмауери щільно прилягають до граничних мурів сусідніх домів №№ 7 та 11. Чільний фасад орієнтовано за регуляційною лінією.

Триповерховий будинок стоїть на підйомі вулиці, має високий цоколь. Фасад на 7 віконних осей поділено карнизами на 3 яруси. По краях – два пристінки, фланковані пілястрами та лізенами. У центрі на 2-му поверсі розміщено широкий балкон. Два менші балкони компонуються на пристінках, на рівні останнього поверху. Балкони та горішній карниз оздоблено стюковими консолями. Прямокутні вікна та в’їзна брама охоплені профільованими обрамуваннями, над віконними прорізами встановлено короткі карнизи-полички. Нижній ярус фасаду оформлено рустом. Дах прикрашають декоративні люкарни. В декорі стилізуються мотиви ренесансної архітектури. Симетрію фасадної стіни порушує в’їзна брама, розташована на правому пристінку, а також шатро з лівого краю, яким доповнено конструкцію даху.

П-подібний у плані корпус складається з фронтального блоку, в якому розміщено два тракти кімнат, та пари офіцин. До внутрішнього подвір’я веде наскрізний проїзд, прокладений під західним межовим муром. З проїзду – вхід до прямокутної сходової клітки. На краях офіцин розташовані допоміжні сходи. По периметру недекорованого тильного фасаду встановлено балконні галереї. Первісний архітектурний проект передбачав облаштування двох помешкань на кожному поверсі, з анфіладним сполученням приміщень.

1-й поверх використовується зараз закладом дошкільного виховання. Відповідно, внутрішнє подвір’я пристосовано до функцій дитячого майданчика. Площу цього майданчика розширено за рахунок території колишньої кам’яниці на вул. Сикстуській, 46 (Дорошенка), зруйнованої під час Другої світової війни.

Персоналії

Ванда Марія Балько (Wanda Marya Balko) – дружина Владислава Балько, співвласниця парцелі з будинком, неодноразово проводила реконструкцію будівлі.
Владислав Балько (Władysław Balko) – адвокат, разом із дружиною був власником парцелі, на якій збудував дім.
Міхал Ковальчук (Michał Kowalczuk) – архітектор-будівничий, автор проекту кам’яниці конскр.№1093 2/4.
Міхал Кустанович (Michał Kustanowicz) – майстер мурарський, на замовлення родини Балько добудував західну офіцину у 1904–1905 рр.

Джерела

Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/6457.


Автор опису – Ігор Жук
Літературний редактор – Юлія Павлишин