Вул. Вірменська, 15 – колишня кам'яниця Домажирська

ID: 2336
Чотириповерховий рядовий житловий будинок, характерний зразок ренесансної кам'яниці, перебудованої у XVIII та XIX ст. Є пам'яткою архітектури національного значення (ох.№320). Сьогодні будинок житловий, на партері розташований кафе-бар “Хліб і вино”.

Історія

Кам’яниця згадується з XVII ст. У списках платників податків 1767 р. будинок фігурує під назвою “кам'яниця Домажирська”.

У 1770-х рр. власником будинку стала вірменська родина Стефановичів, які перебудували його у стилі модного тоді рококо.

У ХІХ ст. був добудований 4-й поверх, таким чином, фасад будинку набув сучасного вигляду.

Згідно Постанови №970 Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року будинок є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення (ох.№320).

Сьогодні будинок є житловим і перебуває у міській комунальній власності. Приміщення у партері використовує кафе-бар “Хліб і вино”.

Архітектура

Будинок розташований в зоні історичного середмістя, у рядовій забудові вулиці. Прямокутний у плані, видовжений з півдня на північ, мурований із каменю та цегли. В об’ємно-просторовому вирішенні зберігає схему дводільної тритрактової кам’яниці доби ренесансу. Внутрішнє розпланування галерейно-секційне. У партері розташоване приміщення зального типу, що використовується тепер як кафе-бар. Прохід через браму на головному фасаді через основний об’єм веде до камерного подвір’я. З подвір’я є вхід на сходову клітку та до тильної офіцини (флігеля).

Пам’ятка зберігає планувальну структуру пізньоренесансної кам’яниці. Після перебудови кін. XVIII ст. кам’яниця набула характерних рис класицизму та рококо, у ХІХ ст. отримала ознаки стилю бідермаєру. Загалом за своїм архітектурним вирішенням будинок є характерним зразком забудови вул. Вірменської, що сформувалася у XVIII–XIX ст.

Чільний фасад кам'яниці має лаконічне вирішення. На рівні партеру фасад має відкрите білокам'яне мурування, а на верхніх ярусах є отинькованим. Площина фасаду вертикально поділена широкою лопаткою на 2 нерівні частини. Основний композиційний акцент зроблений на арковому порталі входу, розташованому праворуч. Над порталом розміщений балкон із ажурною огорожею, що підтримується оздобленими різьбою масивними консолями. Ліворуч, на тому ж рівні, французькі балкони оформлюють вікна 2-го поверху. Всі віконні прорізи мають скромні обрамування, підкреслені профільованими підвіконними карнизами. Фасад завершений карнизом широкого виносу.

Персоналії

Стефановичі – вірменський міщанський рід.

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/1193.
2. Володимир Вуйцик, Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської, “Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, 2004, №14, 157-158.
3. Мирон Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003), Карта 1.
4. Памятники градостроительства и архитектуры УССР, Т. 3 (Киев: Будівельник, 1985), 22.
5. Т. Трегубова, Реконструкція розпланування середньовічного Львова за письмовими джерелами, “Архітектурна спадщина України”, 1996, №3, Ч. 2, 27. [Автор посилається на джерело: ЦДІАЛ 52/1/812].
Автор опису  Ігор Сьомочкін
Редакторка — Ольга Заречнюк
Літературна редакторка — Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення