Вул. Галицька, 19 – житловий будинок

ID: 2333

Будинок (конскр. № 416, 322, 323 ст., №294 н.) – наріжний від вул. Братів Рогатинців, 6-8. Збудований 1916 р. у стилі класичного модерну для Галицького акційного купецького банку за проектом арх. Яна Шульца.

Рішенням сесії Львівського облвиконкому №393 від 22.11.88 р. кам’яниця за адресою Галицька, 19 включений до Місцевого реєстру пам’яток під ох.№877.

Історія

1791 р. – на міському ґрунті на місці розібраних башт і мурів Галицької брами збудована триповерхова кам’яниця.
1884 р. – під час реконструкції фасад житлової кам’яниці був вирішений в стилі неоренесансу.
1913 р. – виготовлений проект (не реалізований) на будову “Галицького акційного купецького банку” (арх. Альфред Захарєвич, Юзеф Сосновський).
1914, 1916 рр. – виготовлений і затверджений додатковий проект (реалізований, арх. Ян Шульц).
1930-і рр. – на партері в кам’яниці функціонувала аптека Я. Вивюрського.
1902 р. – реконструкція будинку: головний вхід і сходи з вул. Галицької перенесено на вул. Валову, а попередні головні сіни перероблено на фронтову крамницю, у зв’язку з чим вітрину розширили на 5 м.

Будинок колишнього “Галицького акційного купецького банку” (конскр. № 416, 322, 323 ст., №294 н.), наріжний від вул. Братів Рогатинців, 6-8, збудований на місці кам’яниці з кін. XVIII ст., що стояла на трьох будівельних ділянках. Першу кам’яницю на цьому місці, на т.зв. емфітевтичному, тобто міському, ґрунті збудував майстер шевського ремесла Шимон Хмаровський (Chmarowski) 1791 р. Економія міста, надаючи у 1790 р. ґрунт Хмаровському, зобов’язала його побудувати впродовж 2-х років двоповерхову (тобто триповерхову) кам’яницю згідно з проектом, званим тоді абрисом, затвердженим будівельною дирекцією. За повідомленням міської табулі, ця триповерхова кам’яниця постала на місці Галицької брами з баштами і міських мурів. Збудована шевцем Хмаровським кам’яниця з незначними змінами в архітектурному декорі стояла до поч. XX ст. На рисунку 1884 р. її триповерховий фасад був вирішений в стилі неоренесансу. Сучасний будинок зведений для “Галицького акційного купецького банку”. Проект, затверджений 2 грудня 1913 року, виконали відомі львівські архітектори Альфред Захарєвич і Юзеф Сосновський. Додатковий проект, який відповідає сучасному станові, розробив арх. Ян Шульц в січні-лютому 1914 р., затверджений 22 грудня 1916 року. Він же керував будівництвом. Перед затвердженням планів магістрат поставив вимогу, щоб фасад мав вигляд, наближений до фасаду сусіднього будинку №21, збудованого лікарем Теодором Балабаном, що й було враховано будівничими. У збудованому будинку банку було кілька помешкань; на 1913 р. там мешкали дантист Абрам Берґер (Berger), кравець Сеґаль Лібер (Lieber), крамар білизни Стефан Стажевський (Starzewski). У 1930-х рр. на партері будинку була влаштована аптека Я. Вивюрського, вхід до якої влаштований у наріжнику. Аптека на цьому місці продовжувала функціонувати, 1980 р. над входом у наріжнику вмонтовано рельєф “Гігія” роботи скульптора Романа Оприска.

Архітектура

Будинок – наріжний. Від вул. Братів Рогатинців шестиосьовий, від Галицької – з чотирма осями вікон. Вхід з вул. Галицької. Збудований з цегли, отинькований, шестиповерховий, з мансардовими приміщеннями в даху, вирішений у стилі класичного модерну. Фасади розчленовані по вертикалі слабо вираженими лопатками. 1-й і 2-й поверхи підкреслені великими вітринними вікнами, 1-й – розшитий під руст, останній поверх підкреслений тягою. Фасад від вул. Братів Рогатинців підкреслений двоосьовим центральним пристінком з балкончиками з простими ґратками на рівні 4-го і 5-го поверхів. Такі ж балкончики влаштовані на двох центральних осях з боку Галицької. Заокруглений наріжник акцентований великими балконами. Над входом до аптеки, влаштованому у наріжнику, вмонтовано рельєф Гігія.

Персоналії

Абрам Берґер (Abraham Berger) – дантист, який мешкав у будинку на Галицькій, 19.
Альфред Владислав Захарєвич (Alfred Władysław Zachariewicz) – відомий львівський архітектор, який 1913 р. розробив проект банку (не реалізований).
Роман Оприск – скульптор, автор рельєфу Гігія.
Сеґаль Лібер (Segal Lieber) – кравець, який мешкав у будинку на Галицькій, 19.
Стефан Стажевський (Stefan Starzewski) – крамар білизни, який мешкав у будинку на Галицькій, 19.
Теодор Балабан (Teodor Bałłaban) – лікар, власник сусіднього будинку (№21).
Шимон Хмаровський (Szymon Chmarowski) – майстер шевського ремесла, який 1791 р. збудував першу кам’яницю на місці сучасного будинку.
Юзеф Сосновський (Józef Sosnowski) – відомий львівський архітектор, який 1913 р. розробив проект банку (не реалізований).
Я. Вивюрський (Wywiórski) – власник аптеки в будинку на Галицькій, 19.
Ян Шульц (Jan Schulz) – відомий львівський архітектор, який 1914 р. розробив проект банку (реалізований).

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/2118.
  2. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ) 166/1/8:145.
  3. ЦДІАЛ 166/1/897/153 №89.
  4. ЦДІАЛ 166/1/903:87 №33.
  5. Ksіęga adresowa król. stoł. miasta Lwowa (Lwów, 1913).
  6. Володимир Вуйцик, Leopolitana II (Львів: Класика, 2012).
Автори опису — Оксана Бойко, Василь Слободян
Літературна редакторка — Юлія Павлишин